– Лікарю, зробіть так, щоб вона народила не сьогодні. – Що? – І не завтра. Післязавтра. Лікар повільно зняв рукавички. – Ви зараз серйозно? – Абсолютно. Я заплачу.

– Лікарю, зробіть так, щоб вона народила не сьогодні.

– Що?

– І не завтра. Післязавтра.

Лікар повільно зняв рукавички.

– Ви зараз серйозно?

– Абсолютно. Я заплачу.

– У нас тут не ресторан і не доставка під дату.

– А у вас тут що, святість? – Михайло дістав картку. – Мені не кесарів розтин "по приколу" потрібен. Один день. Просто один день.

– Ви пропонуєте мені ризикувати жінкою і дитиною через… що саме?

Михайло озирнувся, знизив голос:

– Через те, що я вже живу з одним Скорпіоном.

Лікар мовчав секунду. Потім коротко всміхнувся.

– Це жарт?

– Хотів би. Моя дружина – Скорпіон. Я її люблю. Дуже. Але другої такої в домі я не витягну.

– Ви зараз вирішуєте долю дитини по гороскопу?

– А ви зараз робите вигляд, що люди не приймають рішення по дурні щодня? І нічого, живуть.

– Це не "дурня". Це пологи.

– Для вас – зміна. Для мене – життя.

Лікар глянув у бік палати.

– Послухайте уважно. Якщо все почнеться – вона народить. Я не буду "тримати" дитину в животі, бо вам страшно жити з двома жінками з характером.

– Страшно? – Михайло пирхнув. – Ви чоловік, вам легко говорити. Ви після зміни підете додому. А я додому повертаюся до людини, яка вирішила, що я буду її чоловіком, і я досі не впевнений, що це було освідчення, а не захоплення заручника.

Лікар ледь скривився.

– То розлучайтесь.

– Клас. Коли чоловік не витримує – "розлучайся". А як жінка скаже, що чоловік – тягар, ви перші будете кричати: "тримай сім'ю". Зручно.

– Не переводьте стрілки.

– Це не стрілки. Це правда. Коли жінка контролює – вона "сильна". Коли чоловік хоче хоч щось вирішити – він "монстр".

Двері палати відчинились. Вийшла акушерка.

– Чоловіче, не стійте під дверима. Ви заважаєте.

– Я дружину привіз, я маю право тут бути.

– Право – не означає лізти в роботу.

– А кесарити "за датою" інших – це не лізти? – кинув Михайло. – Для красивої цифри, для знаку зодіаку, для "щоб чоловік встиг з відрядження" – це можна? А мені не можна попросити навпаки?

Акушерка завмерла.

– Ви не знаєте, про що говорите.

– Та невже? У мене сестра тут народжувала. "Трошки прискорили". Бо всім так було зручно.

Лікар різко підійшов ближче.

– Ви зараз або припиняєте, або я викликаю охорону.

– Викликайте. Але скажіть чесно: якщо б я прийшов і сказав "хочу, щоб народила 24-го, бо це дата нашого весілля", ви б уже не так кривилися, так?

– Ні.

– А якщо б це сказала вона?

Лікар промовчав.

Михайло хмикнув.

– От бачите.

З палати долинув крик. Михайло сіпнувся до дверей.

– Вона в болю, а ви тут театр влаштували, – холодно сказав лікар.

– Я театр? – Михайло підвищив голос. – Це ви робите вигляд, що жінка в пологах – священна, а чоловік має стояти під стінкою, платити, мовчати і дякувати. Зручно влаштували.

У коридор уже визирали дві вагітні, санітарка, якийсь дідусь із пакетом.

Акушерка стишила голос:

– Ваша дружина просила передати, щоб ви не нервували.

– Вона що, чула?

– Вона чула достатньо.

Михайло зблід.

– І що саме вона чула?

У дверях палати з'явилась його дружина. Бліда, з мокрим волоссям, трималася за косяк.

– Те, що ти не хочеш дочку, якщо вона буде схожа на мене.

– Лєно, я не це…

– "Другого Скорпіона не витягну". Це не я придумала.

– Я жартував.

– Ти лікарю гроші пропонував. Це теж жарт?

– Я хвилювався!

Вона повільно підійшла ближче, стискаючи живіт.

– Ні, Міша. Ти не хвилювався. Ти просто дуже хочеш керувати тим, що від тебе не залежить.

– А ти? – різко кинув він. – Ти все життя нею керуєш. Мною. Домом. Усім. І всім це подобається, бо ти жінка і "з характером". А я один раз відкрив рота – і вже виродок.

У коридорі стало тихо.

Вона усміхнулася крізь біль.

– То скажи чесно. Ти не хочеш дочку-Скорпіона… чи ти не хочеш, щоб у домі була ще одна жінка, яку ти не зможеш зламати?

Хтось ніяково кашлянув.

Михайло стиснув щелепу.

– Хочете незручну правду? – він обвів усіх поглядом. – Більшість чоловіків не бояться "сильних жінок". Вони бояться, що з ними не вийде бути посередністю.

Лікар видихнув:

– Все. Досить.

– Ні, не досить, – дружина вперлася рукою в стіну. – Хай договорить. Він же так хотів вирішити дату народження власної дитини. Може, ще й ім'я вибере без мене? Чи характер замовить?

– Я хоча б тут! – зірвався Михайло. – Я не втік, не пропав, не бухав з друзями. Я привіз тебе, я стою тут, я переживаю!

– Переживаєш за кого? За мене чи за свій комфорт?

Він нічого не сказав.

Сутичка скрутила її навпіл. Акушерка кинулась до неї:

– У палату. Негайно.

Дружина вчепилась у рукав халата лікаря, але дивилася тільки на Михайла.

– Якщо буде дочка-Скорпіон, не смій потім називати її "вулканом", коли вона просто навчиться відповідати тобі так само, як ти зараз мені.

Її повели в палату.

Двері зачинились.

Михайло стояв посеред коридору, під чужими поглядами.

За хвилину двері знову прочинилися. Акушерка висунула голову:

– Вона просить, щоб на пологах був не ви. Її мама.

Михайло повільно кивнув.

Потім дістав телефон, подивився на екран і сухо сказав:

– Добре. Тоді ім'я я в документи сам впишу.

Valera

Популярне