Між любов’ю та добротою можна поставити знак рівності.
Ми переконані в тому, що любов – це певне почуття. Приємний трепет, який оселяється в нашій душі. Такі стереотипи закладені суспільством і нашим власним досвідом, коли ми приємні емоції одразу асоціюємо з коханням.
Однак це не так.
Любов передбачає можливість обирати і будується на фундаменті співчуття та доброти.
Та вона не пов’язана зі стражданням і жертвами. А ще любов немає нічого спільного з добрими вчинками і словами, за якими ховається бажання отримати прихильність інших людей. Це прояв неврозу, який може навіть шкодити здоров’ю людини.
Любов – це співчуття і відкритість
Любов – це гармонійне поєднання відчуття власної цінності і поваги до партнера. Вона неможлива, якщо людина має занижену самооцінку і намагається компенсувати це стосунками.
Спочатку потрібно зрозуміти своє внутрішнє “я” і навчитися приймати самого себе.
Без почуття гідності ми будемо відчувати себе слабкими і не вартими любові.
Істинне кохання – це самоповага, вдячність, співчуття і дружба в одному флаконі.
Любов завжди починається з нас самих
Любов – це кожен щасливий момент, який ви проживаєте спільно.
Любов – це прояви турботи, ніжності, добра і тепла.
Любов – це віддавати і не очікувати нічого натомість.
Любов – це безкорислива доброта до свого партнера і всього світу.
Вам щиро хочеться зробити оточуючим приємно. І для цього не потрібно переступати через себе чи одягати маски.
Ця доброта йде зсередини. Вона проявляється у співчутті до людей, милосерді і повазі. Адже кожен заслуговує на благополуччя.
А що для вас означає слово “любов”?
