У мами Наталі з’явився черговий чоловік, з яким вона втекла до столиці. Чотирнадцятирічна дівчинка залишилася сама в будинку з молодшою сестрою і восьмимісячним братом. Кілька днів діти грілися дровами, які залишилися і харчувалися залишками продуктів. Коли все закінчилося, Наталя пішла просити допомогу в сусідів. Дівчина переживала не стільки за себе, скільки за Оленку і малюка. Саме тоді всі дізналися, що їх кинули напризволяще.
Сусіди звернулися в соціальну службу, яка відправила сестричок з братиком у дитячий будинок.
Коли Наталі виповнилося 18 років, вона вступила в коледж. Навчання довелося поєднувтаи з роботою. Згодом вона отримала державну допомогу у вигляді невеликої квартири. У дев’ятнадцять дівчина вийшла заміж. З чоловіком вона познайомилася у дитячому будинку, куди він потрапив у 15 років, втративши батьків у автокатастрофі. Наталя одразу домовилася з Павлом про те, що після розписки вони заберуть до себе її сестричку і братика.
Так і сталося. Пара оформила опікунство. Перша сімейна вечеря за одним великим столом. Радість дівчини неможливо було описати словами. Тим паче Оленка з братом полюбили Павла.
Одного вечора вони усі дружньо дивилися новини по телевізору. Там показували сюжет про наркоманів у столиці. Раптом Наталя впізнала свою матір. Жінка виглядала неохайною і хворобливою. Виявляється, що спочатку матір працювала повією, щоб заробити собі на прожиття. Згодом вона почала вживати наркотики. Тепер залежність штовхає жінку на різні вчинки у пошуках чергової дози. Наталя не коментувала побаченого, а просто перемкнула канал.
Співпадіння чи ні, але дівчина натрапила на мультфільм “Мама для мамонтеняти”. Пролунали слова пісні: “… адже так не буває на світі, щоб були втрачені діти …”
Наталя подивилася на свою сестру, потім на брата і чоловіка. Вона обійняла найрідніших людей і пообіцяла собі, що вони ніколи не дізнаються, як це бути зрадженими.
А що ви думаєте про вчинок дівчини?
