Ми з чоловіком кілька років намагалися зачати дитину. Я пройшла всі обстеження і була здоровою, чого не можу сказати про коханого. Точніше я не знала, що в нього зі здоров’ям, бо він відмовився робити аналізи. Десь він все одно думав, що я провина моя. Я ж десь відчувала, що це він ніколи не буде мати рідних дітей.
Одного дня мені раптово стало погано. Я інтуїтивно купила тест на вагітність і він показав дві служки. Я зраділа і засумувала водночас. Адже це чи не єдиний шанс стати мамою. Але правда була в тому, що дитина була не від Романа.
– Ну як же так? Як мені тепер бути? – вагалась Люда.
Два дні жінка пробула наче в тумані. Та таки вирішила залишити дитину. Можливо коханий кине її через це, але бажання стати мамою було сильнішим. Але що робити далі вона не знала, з рішенням їй допомогла свекруха, що зайшла в гості. Люда якраз проводжала її до дверей.
– Слухай, Людочко, до мене скоро сестра з дочкою приїде, не прихистиш їх в себе? Лише на 2 ночі, а то у мене сама знаєш скільки місця – спитала Алла Петрівна взуваючи чоботи й одягаючи пальто.
– З радістю, але не зможу. У мене зараз той цікавий період – Люда поклала руку на свій живіт, а потім дістала з тумбочки тест – коли не час приймати гостей, а то ще переживати почну.
– Ой, ти що, серйозно? Ура! Дочекалася! Дочекалася на внуків! Все, я скасовую гостей, потім приїдуть. Зраз головне тобі відпочивати й не хвилюватися ні про що! Радість то яка! Ну я піду! Не буду набридати! Ти як захочеш чогось смачненького, то не соромся, кажи, все приготую. Ти вже Роману говорила?
– Ще ні, але і ви не кажіть, хочу сама це зробити. Домовились? А готувати нічого не треба у нас все є, дякую! Піду трохи приляжу.
– Добре! Відпочивай! Будемо на зв’язку!
Люді було соромно, що вона нахабно брехала свекрусі в очі. Вона ж не буде знати, що внуки їй не рідні. Але краще з такою дитиною вік доживати, аніж помирати на самоті.
Того вечора чоловік повернувся з роботи. Люда нагріла йому вечерю і сіла поруч. Коли чоловік поїв вона вирішила зізнатися.
– Любий, я маю для тебе новину – дружина зробила паузу, – я вагітна.
Вона поклала на стіл тест. Чоловік навіть голосу не подав. Його обличчя не видало жодної емоції й тоді жінка запереживала.
– Ти не радий?
– Неси сюди планшет! Ти список складала, що потрібно купити? Ліжечко, пеленальний столик, одяг, коляску. То ж якщо дівчинка треба платтячка, ляльки й ті ваші бантики купувати!
– Ей, спокійно! Одяг ще зашвидко, надто ранній термін знати стать.
– То замовимо щось інше! Зачекай, наша квартира надто тісна для дитини, треба пошукати більшу. Ти записуєш все?
– Так-так! То ти радий? – Люді стало дуже сумно за чоловіка.
– Звичайно! Ми так довго на це чекали! – нарешті усміхнувся чоловік, – я готовий носити тебе на руках!
Він обійняв дружину і вона відчула його тепло.
– Дякую, коханий! Нарешті ми станемо батьками!
Тієї ночі Люда спала спокійно. Вона не жаліла про свій вчинок, який би він нечесний не був. Їй було дивно, як одна маленька дитинка може одночасно ощасливити мінімум трьох дорослих. Вони будуть сильно любити цю дитину і ніколи не дізнаються правду.
Чи правильно робить Люда?
