Мама навіть не заплакала, коли прощалася з татом. Через декілька днів приїхав товариш по службі та передав їй конверт

Ця історія, яка трапилася з моїми батьками досі не дає мені спокійно спати вночі. Постійно згадую їх сварку, хоча минуло вже понад 20 років. Прочитайте її до кінця. Я хочу, щоб прочитане стало для вас хорошим життєвим уроком. Не повторяйте помилок моїх рідних. 

Моя мати часто розповідала про те, як познайомилася з моїм батьком, особливо в старості. Можливо, хтось у дитинстві грався у “скарби” – за будинком чи деревом потрібно розкопати невеличку ямку та заховати у неї свої “коштовності” – підшипник від колеса, перстень, браслет та багато всячини. Головне – щоб ця річ була маленькою та помістилася у ямку. Далі робилася невеличка мітка, де саме заховані ці скарби. Хто з друзів першим знайшов цю таємну схованку – той і переміг. 

Мої батьки проживали на одній вулиці й часто разом гралися. Одного дня мама вирішила заховати бабусину брошку, яку потайки взяла у комоді. Але тоді була сильна злива, тому позначку, де лежав скарб, змило водою. Коли мама прийшла додому, щоб перечекати негоду, то їй дісталося на горіхи. Насправді та брошка була сімейною реліквією, але загубилася. Тоді мою маму покарали та вона не виходила гуляти з друзями. А тато щодня приходив до неї під віконечко, щоб поговорити та погратися. Приносив маленькі квіточки, які сам нарвав у полі, інколи солодкі цукерки чи пряники.

Однак, скоро їхні дороги розійшлися. Тато переїхав з батьками до міста, а маму на все літо відвезли до бабусі в інше село. 

Вони зустрілися аж 10 років по тому, але між ними знову спалахнули старі почуття. Здається, що це було перше та щире кохання. Коли мій батько пішов служити в армію, то мама дізналася, що вагітна мною. Тому після служби одразу розписалися та зробили весілля. 

Через вісім років сталася ця фатальна ситуація…

У мого тата був день народження. У гості прийшли друзі, святкували, випивали та жартували. Моя мама тоді відійшла на кухню, щоб принести святковий торт. Тоді одна з подруг почала обіймати тата та зухвало чіплятися до нього. А потім ще й почала насміхатися з мами та казати, що цей буде їх гіркою помстою за те, що колись відбила у неї залицяльника. Мама була сердита, вона не хотіла чути жодних виправдань від батька, що він просто випив і навіть не помітив, що подруга фліртувала чи залицялася. Однак, ця ситуація дуже образила мою маму і вона вирішила розлучитися. 

Батько в розпачі вирішив переїхати від нас на іншу квартиру, а потім взагалі поїхав служити по контракту у далеку країну, де велися бої. Мама навіть не заплакала, коли прощалася з ним. Просто мовчки провела поглядом і пішла геть. 

Через декілька днів до нас додому прийшов чоловік у військовій формі. Як виявилося, це був товариш по службі. Він простягнув мамі в руки згорток, у якому було замотану маленьку річ. Далі залізним голосом промовив:

– Він отримав поранення. Великокаліберний постріл у плече. На жаль, ми не змогли його врятувати. Він просив передати вам ось цей згорток. 

Чоловік розвернувся та пішов геть. Мама присіла на табуретку та тремтячими руками обережно відкрила пакуночок. Там була та сама брошка, яку вона колись у дитинстві загубила через дощ. 

Тоді вона закрилася на декілька днів у своїй кімнаті, голосно ридала та дико кричала.

Через дурний та підлий вчинок, який трапився так давно, йому довелося померти, щоб нарешті вимолити пробачення. Навіть ціною власного життя.

Кохайте один одного! Не забувайте, що гордість – це велика розлучниця. Інколи важливіше пробачити комусь та зберегти ту любов, аніж тримати глибоко в серці образу. 

Чи пробачали ви колись, не дивлячись на свою гордість та образу? Чи навпаки – ви до останнього чекаєте першого кроку від вашого “кривдника”? 

Content Protection by DMCA.com
Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector