– Вона продала цю хату, а сама спала на вулиці, – дорікав незнайомець. Але син не розумів, хто цей чоловік

Син не відповідав матері роками. Але, коли вона сповістила його про спадок від покійного дядька, син просто завалив її листами з проханням вислати гроші.

У матері був один син. Вона любила його, а після смерті батька сама піклувалася та ставила свого ненаглядного на ноги. Коли хлопець виріс, мама просила його одружитися. Привести додому невістку, що стала вона мамі, наче донька. І внуків народити, щоб було кого бавити. Але син все відмахувався і казав:

– Я хочу побачити світ, а ти тут зі своєю женячкою. Не заважай мені жити.

Якось одного дня зібрав син речі та поїхав з дому, мамі лиш сказав куди направляється й попрощався. Час йшов. Минав рік за роком. Мама відправляла сину листи, а той ні разу він не відписував їй. Вона й не знала, чи живий, здоровий. Мучило її це страшенно. Хотіла вже податися за дитиною, але знала, що, якщо він її побачить, то подумає, що та йому жити не дає та обірве все.

Тоді придумала мама інший план. Вона написала синові, що її рідний дядько помер, а весь його спадок залишився їй, що він одинокий був. Ось тепер в неї, мовляв, багато грошей. Тому просила сина писати їй скільки грошей йому потрібно, і вона пересилатиме йому.

План спрацював.

Син вперше відписав мамі. З того часу він часто писав їй, просив гроші, а поміж тим розповідав про своє життя. Мама була неймовірна рада тому, що нарешті може поспілкуватися зі своїм синочком. Вона розуміла, що без обману нічого б не вдалося, а синові потрібні лише гроші, але закривала на це очі.

Спілкування тривало три місяці, а потім мама перестала писати листи.

Син писав їй регулярно, але відповіді не було. Тоді його повідомили, що мами не стало.

Він зірвався додому не значи, чи сумно йому від втрати мами, чи радісно, що успадкує дядькові гроші.

Але коли він дістався дому, то побачив, то його зустрів чужий чоловік. Хлопець запитав, що той робить в нього вдома, ким приходиться матері. А той відповів:

– Це моя хата. Три місяці тому я її купив у твоєї матері, вона продала все, що мала, а сама спала на вулиці. Потім сильно занедужала. Напевно, переохолодилась. Дивно, чому вона себе не врятувала, мала на руках багато грошей. Куди вони всі ділися? Не знаю.

– Зате я знаю. – відповів син зі сльозами на очах.

Гарні та правильні люди ніколи не забувають про своїх батьків.

Життя може розділити вас за сотні кілометрів, але всього один дзвінок і слова: “Привіт. Як справи?” зігрівають батьківське серце більше, ніж вогнище.

Турбуйтесь про своїх батьків зараз так само, як вони турбуватися про вас в дитинстві. 

А ви часто спілкуєтесь зі своїми батьками?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Sofia
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector