Того дня ввечері, коли я дізналася, що вагітна, дуже погано себе почувала, мабуть, тому що мої нерви потрохи здавали. Вадим як раз поїхав на роботу, на нічну зміну. Наші донечки вже були вдома і збиралися спати.
Я пішла у спальню, сіла на ліжко і розплакалася. Просто не витримала, як тепер нам жити? Куди нам ще одна дитина? Дівчатка й так ходять у старих речах, доношують всі сукні одна за одною, що перед людьми соромно.
Мені 41 рік. Маю велику сім’ю, чоловіка і троє дітей, але чи могла я знати, що життя так закрутиться і я буду мамою чотирьох діток у сорок років?
Одного вечора я відчула зміни в собі й своєму організмі. Прийняла рішення наступного дня взяти відгул на роботі й навідатися до лікаря. З оглядової я вийшла в повному шоці та розчаруванні. Мої здогадки підтвердилися.
Я знаю багато жінок, які не можуть народити дитину, збирають гроші, лікуються у найкращих спеціалістів. Для кожної жінки, напевно, це мрія почути слова: «Вітаю! У вас буде дитина!». Але не в моєму випадку, це була не моя мрія…
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Наша перша дочка Ліза народилася ще 18 років тому. За рік до її народження я познайомилася з Вадимом, моїм чоловіком. Зустріч дійсно була несподіваною і доленосною, а кохання охопило наші серця.
Я працюю у перукарні вже 20 років. І от одного дня, коли графік був забитий, заходить кремезний чоловік, але з дуже доброю посмішкою.
– Добрий день, дівчатка! Як ваші справи? Хто може привести мене до ладу, зробити з мене зірку? – сміючись запитав Вадим.
Дівчатка усміхнулися, але розуміли, що у всіх передчасний запис клієнтів. Але в мене було вільно… Так вийшло, що мій клієнт на цей час не прийшов.
– Нумо, красуні, що ніхто не зможе? Обіцяю тій, хто зможе зробити зі мною неймовірне, взяти за дружину! Я від своїх слів не відмовляюся, де підписати? – знову жартуючи казав Вадим.
– Вам пощастило! У мене є вільне віконце. Прошу сідайте, – запропонувала я. І якщо чесно, так сильно розгубилася, що не змогла знайти ножиці, які лежали прямо перед носом.
«На що я погодилася…? Волосся дуже тонке, неслухняне. Як не наробити лиха? А що, він хоч і здоровий чоловік, але видно цю доброту в очах. Він точно буде моїм чоловіком. Боже, що ж ти мелеш, це просто звичайний клієнт і ти маєш виконувати свою роботу! А може все ж таки щось вийде….». Ось такі думки у мене не сходилися в голові. Сама собі заперечувала.
У цей час дівчата щось перешіптувалися, а Вадим їм і каже:
– Красунечки, ви там робіть своє діло. Досить гомоніти. А нам ви ще заздрити будете! Обов’язково запросимо вас на наше весілля!
На цьому моменті я почервоніла як рак. Усе ж таки він був твердо налаштований.
– Ваша стрижка готова! Можете вставати з крісла і дивитися в дзеркало, – дуже обережно сказала я.
– Це дійсно неймовірно! Вам вдалося зробити з мене модель світового масштабу! Ну що ж, у такому разі запрошую Вас завтра на побачення в кафе «Бордо» о 18:00. Але є одна умова – відмови не приймаються! – у своєму репертуарі сказав Вадим.
Я зніяковіла, поглянула на дівчат, потім на Вадима і відповіла:
– Якщо що, то я люблю рожеві троянди! – і підморгнула.
Наступного вечора до салону під’їхав білий мерседес. З машини вийшов Вадим з квітами й взяв мене за руку. З того часу ми були нерозлучні.
Все так швидко закрутилося, весілля ми святкували у цьому ж кафе «Бордо». Потім я переїхала до Вадима. У нього була своя двокімнатна квартира в центрі міста. Ми дотепер тут живемо, але вже не удвох, а ще з трьома донечками.
Наша друга красунечка Соня народилася на 8 березня і це був мій найкращий подарунок Всесвіту. Вадим дуже багато працює, збирає кошти, аби наші дівчатка ні в чому собі не відмовляли. Зараз тяжко жити, ціни захмарні, але нічого, якось виживаємо.
Після народження третьої донечки – Каті, я вирішила, що треба повертатися на роботу. І чоловікові буде легше, і гроші зайвими не стануть. Та і я люблю свою роботу й не можу сидіти без діла.
Того дня ввечері, коли я дізналася, що вагітна, дуже погано себе почувала, то може через нерви. Вадим як раз поїхав на роботу, на нічну зміну. Усі дівчатка вже були вдома і збиралися спати.
Я пішла у свою кімнату до ліжка і розплакалася. Просто не витримала, як тепер нам жити? Куди нам ще одна дитина? Донечки й так ходять у старих речах, доношують всі сукні одна після одної. Ліза тільки вступила в коледж, треба гроші на навчання.
Катя і Соня ще навчаються в школі, але їм теж треба забезпечити майбутнє. Довго плакала і вирішила не розповідати Вадиму про цю дитину. Нехай якось сама прийму рішення. Але що одне, що інше розривало мене зсередини. Врешті решт заснула.
Зранку малеча пішла до школи, а Ліза залишилася вдома, бо у неї тоді не було пар. Донечка одразу помітила сум в моїх очах, але ніяк не наважувалася на розмову. Ми поснідали, а потім Ліза мене дуже міцно обійняла і сказала такі слова:
– Мамо, я все знаю і розумію. Я всю ніч чула як ти гірко плакала. Прошу тебе, залишай дитину. Буде у нас або братик, або сестричка! – дуже по-дорослому благала Ліза. – Я вже все придумала. У мене є можливість перевестися на заочне навчання і я буду допомагати тобі з малечею. Потім влаштуюсь на роботу і зможу все поєднувати. Усе буде добре! Повір мені!
Від цих слів у мене пішли мурахи по тілу. Як я могла взагалі думати про те, щоб не залишати це немовля? Діти це ж щастя! Микола теж дуже зрадіє. Він завжди мріяв про сина.
– Дякую тобі, донечко! Ти дійсно звела всі мої думки до купи й ми тепер будемо щасливою сім’єю, але вже нас буде шестеро!
Як і я думала, Вадим дуже зрадів новині й не на секунду не залишав мене одну, тільки під наглядом.
З пологового нас зустрічали рідні та друзі. З кульками, квітами і навіть хтось в костюмі ведмедя танцював поряд.
Чоловік гордо тримав сина на руках і сказав:
– Тепер ми з тобою мама і тато вже вчетверте! Я люблю тебе, кохана!
– І я тебе!
Синочок дійсно був як намальований, такий хороший. І донечки наші дуже зраділи, що тепер мають братика.
Ще була дуже приємна звістка від Антона, брата Вадима. Він був бізнесменом і заробляв не погані гроші.
Антон зробив нам подарунок і подарував чотирикімнатну квартиру! Тепер місця точно всім вистачить! Нашому щастю не було меж!!!
– Який хороший в тебе брат, Вадиме, – похвалила я.
– Так, ми ж одна сім’я. Я вдячний йому за допомогу!
Зараз я найщасливіша жінка на планеті. Правильно казав Вадим, при нашій першій зустрічі, що всі нам ще заздрити будуть. Можливо, і не всі. Але для себе я точно вирішила, що більшого щастя ніж діти просто немає!
Як вам історія?
Напишіть нам у коментарях у Facebook!
Поставила нареченому окрошку з квашеною капустою і свининою, як у нас заведено. А він глянув у тарілку й пожартував так, що я відклала ложку
Подруга з Білорусії навчила готувати деруни по-новому. Можна з’їсти разом з ложкою, такі вони смачнезні!
Ой дівчатка, ну яка ж смакота: ліниві хачапурі на кефірі всього за 10 хвилин
15 гірких істин про Скорпіона: грубо, але чесно
Бабуся наполягала, щоб чоловік не їхав у місто. А через декілька годин до них зателефонували та сповістили сумну новину
Гороскоп особливостей характеру: до якого пороку схильний кожен Знак Зодіаку
Пророчий вірш дівчинки з Бучі! Хто ж знав, що ці рядки стануть колись реальністю?
Увечері задзвонив телефон. Телефонувала мама Наталі. Всі роки не давала про себе знати, а тут телефонує
Ми поїхали до мами чоловіка і повідомили їй радісну звістку, але на обличчі свекрухи не було жодної емоції
Взяли родичку жити до себе. Вона щовечора просить подати молитовник та вервичку. Сидить на ліжку непохитно, щоб бурмоче під носа
Розмноження троянд живцями
Кумедна добірка фото дуже втомлених домашніх тварин
Чоловік підбирає старих і хворих тварин, яких покинули господарі
Вінки з каштанів: 10 цікавих ідей та майстер-клас виготовлення основи
17-річна дівчина є володаркою найдовших ніг у світі
20 осіб, які стали професіоналами по «недолугості» і вражають своїми «подвигами»
До народження онучки він не дожив зовсім трохи. Діти забрали мене до себе, відмовилися залишати одну в спорожнілому будинку
Одне важливе нагадування кожному з батьків
Чому Бог допускає, щоб ми переживали випробування та нещастя?
