Одного разу я вирішила разом з донькою полетіти на відпочинок на море. Дорога була далекою з кількома пересадками. Та жодних проблем з 5-річною дитиною у мене не виникло.
Проте разом з нами в літаку були й інші матусі з дітьми, які плакали і вередували.
Я на це абсолютно не звертала уваги, бо завжди намагаюся з розумінням ставитися до різних життєвих ситуацій. Однак моїй сусідці це зовсім не сподобалося. Вона здійняла такий скандал, що навіть немовляти перелякалися і притихли.
– Чому я маю терпіти крики ваших дітей? Якщо ви не здатні заспокоїти їх, то сидіть вдома! Годі думати лише про себе. Це ваші проблеми, що діти не готові до перельотів! – скаржилася вона.
Такі заяви спочатку мене роздратували. Ми почали спілкуватися на цю тему і незнайомка виявилася цілком адекватною жінкою. На додаток, вона працювала педіатром.
Вона пояснила, що їй шкода цих дітей. Адже вони були в комфортному ліжечку вдома, а потім опинилися в незнайомій обстановці серед великої кількості чужих людей. Це великий стрес для них. Тим паче купатися і загоряти немовлятам все одно не можна. Тоді який сенс у такому відпочинку?
Лише мама отримує задоволення. Вона насолоджується коктейлями, смачною їжею та відсутністю інших турбот.
Натомість дитині піде на користь поїздка до бабусі в село чи відпочинок на свіжому повітрі. Хіба люблячим батькам так важко відмовитися від своїх забаганок, на користь комфорту їхніх дітей?
Деякі сім’ї взагалі ніколи не їздять на море, то хіба два чи три роки важко потерпіти?
Звичайно, що на курорти їздити можна, якщо це в лікувальних цілях. Також перельоти допустимі, коли вони пов’язані з відвідуванням родичів, переїздом чи іншими невідкладними справами.
Можливо, хтось не погодиться з цією думкою, але я вважаю, що жінка має рацію.
На слова педіатра одна з матусь відказала:
– То що мені два роки сидіти вдома? Тим паче морське повітря корисне!
Але питання в тому, чи справді воно вартує того, щоб дитина стільки страждала через переліт?
А що ви думаєте з цього приводу?
