Від бабусі мені дістався будинок в селі у спадок. Я все ніяк не мав часу навідатись туди і подивитись що й до чого.
Та от мені дали відпустку і я вирішив не витрачати часу даремно – подався в село.
Дім був доволі великим, мав хороше планування, просторий, світлий.
Це була середина літа, саме хороший час для невеличкого косметичного ремонту. Ще й дах в деяких місцях підтікав. Огорожа похилилась, і подвір’я бур’яном заросло. Словам, справ назбиралось.
За два тижні я зробив з цієї територію цукерочку. Результат не міг не тішити. Аж оку любо глянути. Мені лиш не вистачало колодязя в саду.
Подумав, що можна викопати зі сусідом один на двох. Він спершу погодився, та потім відкладав цю справу, все часу знайти не міг, справи якісь. Тому я почав копати його самостійно.
Та згодом сусід завітав до мене в гості і почав підлещуватись. Я відразу зрозумів, чого він хоче. Мій колодязь використовувати спільно. Там же вода безкоштовна. Я, звісно, що відмовився. А його це обурило. Він довго не думав і зарядив мені в ніс. Я аж свідомість втратив на декілька хвилин.
До тями мене приводив вже інший сусід. Він викликав поліцію і швидку.
Поліціянти застали мого заздрісного сусіда за закопуванням мого колодязя. Вони змусило його повернути все, як було і виписали штраф.
Я, звичайно не радий мати такого сусіда, але вибору у мене немає. Можливо, в інший раз він буде думати перш ніж кулакам махати!
А що б ви робили з таким сусідом?
