Мені ніколи тебе не забути, але я відпускаю тебе

Я відпускаю наші відносини. До мене приходить усвідомлення, що вони приречені. Зникає надія на те, що у нас могло щось вийти. Всі спільні плани та мрії розчинилися в повітрі. Очікування розбилися об сувору реальність.

Тоді прийшло відчуття свободи.

Я не отримала від тебе тої любові, яка мені потрібна. І лише коли я пройшла цей етап та змирилася з його закінченням, розірвалися усі узи, які раніше сковували мене.

Без бойових ран не обійшлося. Та зі шрамами на серці я вчуся жити далі. Скалічена, але не зламана. Мої руки не опустилися і я змогла піднятися з колін.

Зараз я впевнено можу сказати, що готова відпустити тебе.

Та забути тебе я все одно не зможу. Ти залишишся в моїй пам’яті, як важлива та значна персона. Хоча твоя любов принесла мені страждання. Таке неможливо забути, переступити чи стерти. 

Зі мною назавжди залишився пекучий слід в душі. 

Я розумію, що ти час від часу будеш повертатися до моїх думок. Це будуть сумні або радісні періоди. Після таких візитів я можу почуватися по-різному. 

Та це не стане на заваді, щоб рухатися далі. 

Я вдячна долі за увесь безцінний досвід. Рада, що ти був у моєму житті. З одного боку, я сумуватиму за тобою, а з іншого –  на душі радість від того, що все закінчилося. Залишилося з нетерпінням чекати справжнього кохання, яке остаточно вилікує мене.

Якщо ти хочеш стати вільним, то слід навчитися прощатися з людьми.

Зараз я наважилася на стрибок у невідомість. Якщо я отримаю щастя, коли ти зникнеш з мого життя, тоді я готова на це рішення.

Я отримала цінний урок: не можна нікому дозволяти обмежувати себе. Нав’язані рамки не мають місця в моєму житті.

Головне залишатися собою і належати самій собі, незважаючи на страх, біль чи страждання. Ось моя ціль та життєве правило.

Чи підтримуєте ви думку автора?

Content Protection by DMCA.com
Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: