Мені сказали, що дочка потрапила в лікарню, але коли я почула висновок лікаря, то не змогла в це повірити

– Ми не хотіли так рано ставати батьками, мамо! Спочатку хотіли одружитися, бо любимо один одного.

В Ліди все поплило перед очима. Вона стояла в лікарняній палаті й щойно дізналася від лікаря, що її дочка вагітна. Олі було всього 13, а на дворі 90-ті роки.

Напевно, у ті часи не було важливо обговорювати подібні ситуації. І як наслідок сталося, те що сталося. Ліда виходила заміж двічі, але її чоловіки рано йшли з життя. Виховувала дочку практично одна. Від першого чоловіка вона народила Олю. А через 4 роки після його смерті познайомилась з Миколою. Чоловік працював з її подругою, був серйозним, діловим селянином зі своїм “минулим”. Його життя теж не склалося. Дружина випивала, а син Олег підростав, та коли Миколі набридло таке життя він забрав хлопчика і переїхав в місто.

Спочатку Ліда вагалася чи варто створювати стосунки з Миколою. 

– Ти, що, глянь який мужчина, відповідальний, працьовитий і дітей любить. Що тут думати? – Переконувала її та сама подруга.

Чоловік справді хотів міцну родину, тож з часом вони полюбили один одного та одружились. Але їхньому щастю судилось не довго побути. Чоловіка не стало. Ліда горювала і не розуміла за що їй така доля, і стільки страждань. Через це сина чоловіка хотіли забрати у дитячий будинок. Але жінка вирішила, що краще всиновить його, аніж поверне до вічно п’яної матері. 

Так і сталося. Жінка оформила документи про опікунство і стала виховувати дітей. Вони росли дуже чемними та розумними. Між ними було 2 роки різниці й вони добре ладили між собою. Хлопчик закінчував 9 клас і збирався вступати до коледжу. Завжди сестру зустрічав зі школи, щоб її по дорозі ніхто не образив. 

Та одного дня Ліді подзвонили зі школи. 

– Добрий день! Вашій Олі стало дуже погано, ми викликали швидку! – Говорила стурбовано вчителька.

Жінка перелякалась, тут же відпросилася з роботи та поїхала в лікарню. А там на порозі дізналася отаке. Коли дівчинці стало краще їх відпустили додому. Ліда не знала, що має робити, але розуміла, що з дітьми треба провести розмову. 

– Олег, скажи чи ти знав, що від таких тісних стосунків між хлопцем і дівчиною можуть бути такі наслідки?

– Так, знав. Але це сталося випадково, я не зрозумів як, та і було це лише раз. Ми любимо один одного і хочемо бути разом. 

– Він випадково…Тепер у моєї дитини буде своя дитина, так не мало статися.

Жінка себе сильно картала, але не більше не сварила дітей. Вона винила себе у тому, що вчасно не обговорила з ними цю тему. 

Та діватися було нікуди. Ліда запропонувала дітям приховувати вагітність, а дитину записати на себе, та вони відмовились. Молодята хотіли розписатися, але це було дуже складно через молодий вік. Та всіма способами Ліді все ж вдалося добитися цього. Потім у них народився син. Спочатку усім було дуже важко. Ліда почала працювати вночі, щоб вдень доглядати дитину. А батьки вдень вчилися. Грошей не вистачало. Коли син пішов у садок, то всі трохи видихнули. Олег закінчив коледж і влаштувався на роботу. А Ліда знову почала працювати вдень. Життя налагоджувалось, всі все одно були щасливі. 

От нещодавно відсвяткували срібну річницю весілля. Так і жили в злагоді та любові. Дочка стала лікарем, дитину гарну виховали. Ніколи Олег з Олею не перестануть дякувати мамі, що вона не стала руйнувати їхні стосунки.

Чи правильно вчинила Ліда з дітьми? Як могла скластися їхня доля, якби не жінка?

JuliaG
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector