Після того, як померла моя бабуся, я отримала в спадок трикімнатну квартиру майже в самісінькому центрі Києва. Ми з чоловіком на той час проживали в заміському будинку, тому в квартиру переїжджати не планували. Квартира стояла три роки, а потім ми з чоловіком вирішили її здавати в оренду.
Квартирантів знайшли досить швидко. На вигляд вони були дуже спокійні та культурні люди, але вже через декілька тижнів нам почали телефонувати сусіди та скаржитися на наших квартирантів. Вони говорили, що ті постійно влаштовують гучні вечірки. Чоловік вирішив негайно зателефонувати квартирантам і попередити: “Ще раз ми почуємо, що сусіди на вас жаліються, ми змушені будемо вас виселити”. Здавалося, що ми зрозуміли один одного, але вже через декілька днів знову повторилася ідентична ситуація. Ми виселили цих квартирантів і розпочали пошуки нових.
Марія та Олександр нам дуже сподобалися. Вони були тихі, спокійні, хоча й досить молоді. Двоє навчалися в університеті і паралельно працювали. Завдаток вони нам одразу не могли дати, студенти, що з них візьмеш? Загалом, підписали ми договір оренди житла без завдатку. Договір у нас є на руках, а значить ми застраховані від будь-яких непередбачених обставин.
Почали Олександр і Марія проживати в нашій квартирі. Якщо чесно, то вони були ідеальними квартирантами. Завжди вчасно перераховували нам гроші, ні разу не довелося їм про це нагадувати. Від сусідів більше не було жодних нарікань. Ми з чоловіком дуже раділи.
Через два роки Саша подзвонив нам з дивною пропозицією:
– Можна ми зробимо ремонт у вашій квартирі? Хочемо переклеїти шпалери та ламінат поставити.
– Ремонт – це добре, але у нас зараз немає грошей на те, щоб зробити в цій квартирі ремонт. – відповів мій чоловік.
– Ми візьмемо на себе всі витрати. У мене на роботі залишилися непотрібні матеріали, які списали. Ось я б хотів його використати.
– Якщо так, тоді ми згодні.
Молоді люди зробили в нашій квартирі ремонт, а вже через декілька місяців сказали нам, що вони хочуть з’їжджати з орендованої квартири. Ми взагалі не могли зрозуміти, що трапилося. Прийшли одразу до висновку, що вони просто хочуть заробити на нас, скоро почнуть вимагати гроші за ремонт.
Зайшовши в квартиру, ми були приємно здивовані. Ремонт був якісним і дорогим. Скрізь чистота і порядок. Чоловік запитав:
Коли ми зайшли в квартиру, то були приємно здивовані. Ремонт був зроблений дуже якісний. Чоловік вирішив запитатися:
– Скільки грошей ми вам повинні віддати за ремонт?
– Перестаньте, ніяких грошей нам не потрібно. Ми його робили як для себе, оскільки планували ще довго тут жити, але наші батьки вирішили зробити нам подарунок і купили на весілля квартиру. Ось будемо переїжджати.
Ми попрощалися з Олександром та Марією зі сльозами на очах! Бажаємо всім таких квартирантів!
А вам сподобалася історія?
