У шкільній їдальні працювала тітка Дарина – проста українська жінка. Мовчазна, сумна. Вона ні з ким ніколи не спілкувалася. І балакучі колеги дивилися на неї, м’яко кажучи, з осудом.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
А ми, молоді вчителі, відкрито зневажали її за те, що вона після роботи забирала додому різну їжу в баночках. Деякі думали, що у тітки Дарини чоловік п’яниця: пропиває всі гроші, і тому їсти немає що. Інші вважали, що вона від жадібності задихається: збирає гроші.
З висоти щойно отриманого вузівського диплома так легко засуджувати! Ми, що живуть «в дусі», читають розумні книги, які виховують молоде покоління – і тітка з їжею. Хіба можна порівнювати!
Якось в учительській наша компанія влаштувала посиденьки. Молода вчителька Ніна читала вірші Ліни Костенко. Читала дуже добре: вечорами вона грала в поетичному театрі.
Не слухати її було неможливо. Ми завмирали від кожного слова. І відчували себе на верху поетичного блаженства. А як же інакше? Молоді, освічені, добре одягнені люди, які розуміють суть мистецтва.
Ніна закінчила читати, подивилася на нас каламутним поглядом і сказала: «Поезія змушує душу жити. Якщо я перестану розуміти вірші, то перетворюся на тітку Дарину». Ми з розумінням похихотіли.
Увечері мені потрібно було перевірити твори на вільну тему – про добро. Писали семикласники. Вони бачили добро і в перемозі на війні, і в праці лікаря, і в руках мами, і випеченому свіжому хлібі.
А один твір «відшмагав» мене по щоках. Від сорому закрутилася голова, піднявся тиск. Дівчинка написала, що в їхньому під’їзді живе старенька, нікому непотрібна бабуся.
І що до неї кожен день по два-три рази приходить тітка Дарина. Вона приносить їжу, прибирає, виносить сміття. І робить це просто так. Виявляється, що у неї є ще кілька підопічних.
А через два під’їзди – багатодітна сім’я. І чоловік п’є. А бідна матуся намагається прогодувати своїх дітей. І до них теж тітка Дарина приходить. На другий день в учительській я мовчки простягнув зошит з твором вчительці Ніні. Вона пробігла по ньому очима. Зблідла – і швидко вийшла.
А потім в класі при всіх дівчинці сказав: «Спасибі тобі. Ти вказала мені на добру людину. Я не помічав її. Спасибі”. Мої семикласники очманіло на нас дивилися. І я прочитав текст вголос.
А що для вас означає добро, як воно має проявлятися?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
