Відчула перейми, це було влітку. У паніці не знайшовши сумку, я почала запихати все, що могло б мені знадобитися на пологах, в рюкзак чоловіка.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Взяла свою щасливу сорочку і хутряну зимову шапочку, просто вона в мене щаслива. У стані афекту разом з ношею і животом напереваги я доїхала до пологового будинку, благо що містечко у нас маленьке.
У приймальному покої я попросила лікаря, щоб обов’язково на мені були всі речі, які я привезла з собою, вони у мене щасливі, я розумію що не дозволено, але я за це вас фінансово віддячу, тільки, будь ласка, не задавайте запитань щодо речей, пунктик у мене такий.
У лікаря очі загорілися, каже, мовляв не питання, я дам розпорядження. Я лікарю дала 50 доларів, кажу мовляв це передоплата, він аж підстрибнув від радості.
Завели мене в палату, а у мене вже такий стан, вже від перейм нічого не розумію, сестра привозить інвалідне крісло і дає мені речі, дивлюся там сорочка лежить моя, вовняна шапочка і ковзани хокейні.
Я запитала, що це мовляв і навіщо, на що сестра відповіла, надягайте все і швидко, лікар сказав щоб все було на вас одягнуте.
Я вже нічого не тямлю, лікар сказав, значить треба, може ковзани одягають, щоб не втекла.
Везуть мене по лікарні в сорочці, в’язаній шапці і ковзанах. Народ на мене дивиться величезними очима, навіть знайомі попалися з роботи і навіть не вітаються, тільки дивно дивляться на мене, думаю напевно влітку я даремно теплу шапку одягла.
Завозять в палату, допомогли мені в ковзанах на крісло забратися, лежу я вся така цікава з розставленими ногами і все думаю, навіщо на мене ковзани одягли.
Забігає лікар, і кричить на сестер, мовляв чому ковзани бинтами НЕ перемотані? Чи ви хочете, щоб мене вона все порізала?
Сестри забинтовують ковзани, я якось заспокоїлася, на рахунок них, адже лікар навіть не здивувався, а ще й сестер насварив, видно ноу-хау у них таке, я читала про пологи у воді, але щоб в ковзанах, перший раз бачу.
Але все ж дивлюся, що якось з недовірою на мене дивляться, і лікарі зайдуть, подивляться на мене і хапаються за рот і вибігають, чую іржуть в коридорі, думаю, все ж марно я теплу шапку влітку одягнула.
Привезли іншу породіллю, поруч на крісло поклали, дивлюся вона без ковзанів, незрозуміло …
Питаю у лікаря, а чому вона без ковзанів? Лікар, мовляв, так вона і не просила їх одягнути, а у вас в рюкзаку лежали … самі так замовляли!
І тут я ці ковзани впізнала, це вони у чоловіка в рюкзаку лежали, а я в стані афекту і не помітила.
Пояснила їм ситуацію, сміх почався шалений, вони кажуть, а ми всі ваші довідки від психіатра переглянули, перш ніж вам ковзани нести, та й гроші за це заплачено … може хочете щоб син хокеїстом був, ви ж самі просили зайвих питань не задавати …
Народила під загальний сміх я дуже швидко і тужитися не довелося, тільки згадаю обличчя лікарів і своїх знайомих, коли я в ковзанах по коридору їхала і сміх мене розбирає.
Так і народила свого синочка …
Вам відомі веселі історії, які пов’язані з народженням дітей? Розповідайте!
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
