Ми можемо довго говорити про те, що альтруїзм і самопожертва мають бути у всіх людських стосунках. Перше взагалі утопічна і не характерна для людини поведінка, а друге – причина психічної хвороби.
Запам’ятайте раз і на завжди: у стосунках немає жертв, є компроміси та домовленості
Насправді люди можуть довго терпіти зневагу. Але одного дня це закінчується. Будь-яка особистість вільна і самодостатня, а тому здатна позбутися кривдників.
Людям не подобаються ті, хто оцінює їх бажання, мрії та здобутки.
Просто тому, що такі речі не можна взагалі ніяк зневажати. Коли людина відкриває вам душу плювати в неї – остання справа.
Людям не подобаються ті, хто не вміє слухати.
Бо у спілкуванні важливо чути один одного. Саме так і будується діалог. Якщо один робить себе центром усіх розмов, то другий рано чи пізно втомлюється від цього.
Нас поступово перестають хвилювати ті люди, які ставляться до нас без поваги і співчуття.
До тих, хто користується нашою добротою. До тих, хто дивиться на нас зверху вниз. До тих, хто думає, що ми повинні випрошувати їх любов.
Ми забуваємо про тих людей, які не бояться втратити нас, тому що вони ніколи нас не поважали і не любили глибоко і по-справжньому.
Ми втрачаємо інтерес до тих, хто не цінує нас так, як ми того заслуговуємо.
Тому що ми знаємо, чого варті і на що здатні.
Тому що ми навчилися любити себе і ніколи не дозволимо будь-якій іншій людині недооцінювати нас і змушувати шукати відповіді на запитання, чи заслуговуємо ми справжнього кохання.
Цінуйте і любіть себе.
А ви маєте високу самооцінку?
