Багато молодих сімей змушені жити на орендованих квартирах. Адже не у всіх є змога швидко заробити на власне житло, а багатьом приходять на поміч батьки. Та у сім’ї Ольги склалася інша ситуація. Попри те, що її матір з бабусею маю можливість допомогти дівчині, вони не хочуть цього робити.
“Я одружилася з Олегом, коли мені було 20 років. Після весілля ми взяли в оренду однокімнатну квартиру. Поки ми обоє працювали, у нас не виникало проблем. Однак згодом у нас народився перший син Максим, а за ним і Дмитро.
Звичайно, що наше фінансове становище залишало бажати кращого. Чоловік працював, не покладаючи рук. Та витрати все одно були великими. Особливо затратною для нас виявилася оренда житла. Тож я наважилася запропонувати мамі і бабусі з’їхатися разом, щоб ми могли переїхати в одну з їхніх квартир. Адже вони обидві жили самі у двокімнатних помешканнях. Однак мати одразу сказала, що жити зі свекрухою не буде. Вона ще молода і має право на особистий простір.
Мій батько зараз має нову сім’ю. Вони живуть у чотирикімнатній квартирі, тому я сподівалася, що зможуть забрати бабусю до себе. Але й він відмовився це робити.
Ця ситуація довела мене до сліз, тому я подзвонила до матері і влаштувала істерику, через несправедливість.
Та у відповідь вона сказала, що я сама у всьому винна. Ніхто ж не змушував мене виходити заміж чи народжувати дітей. Вона навіть не дозволила тимчасово пожити разом з нею. Уявляєте?
Лише свекруха запропонувала допомогу. Вона живе у приватному будинку, який знаходиться поруч з містом. Жінка лише зрадіє, якщо ми переїдемо до неї. Вона і з дітьми допоможе. Але я не хочу переїжджати в село. Боюся, що ми можемо залишитися там назавжди. Однак іншого виходу я не бачу”.
А яку пораду ви могли б дати жінці?
