Ми перестали спілкуватися з мамою чоловіка після того, як відмовилися дати їй гроші. Свекруха не підтримувала з нами зв’язок, як і вся родина чоловіка. Після народження дитини, я вирішила налагодити контакти та запросити родичів чоловіка на хрестини, але ніхто не прийшов.
У моєї свекрухи три сини, кожен одружений. Дві невістки намагаються за будь-яку ціну вгодити їй, але я маю інший характер, тому не поводжусь так.
Моя свекруха дуже любить, коли її слухаються. Вона роздає команди та очікує, що всі будуть біля неї скакати. Всі так і роблять, крім мене. Я не вивищую її над іншими. І Це їй дуже не подобається. Але я не звертала особливої уваги на всі ці вередування свекрухи.
Якось мама чоловіка покликала нам до себе в гості. Вона зібрала всіх синів і почала натякати їм, що хоче полетіти на відпочинок, тому потрібно скинутися їй грошима. Річ у тім, що на той момент я вже була у положені, чекала дитину. На роботу в нас пішли скорочення. Ми з чоловіком виплачували кредит на квартиру і дуже утискали себе в харчах.
Свекруха сказала кожному сину дати їй по 5 тисяч гривень. Я просила чоловіка відмовити їй, але він не міг і все заспокоював мене.
Я дивилася на чоловіка, чекаючи, що він щось скаже, а потім зрозуміла, що потрібно брати ситуацію у свої руки. Після того, яка свекруха вже почала розповідати за столом про свої плани на поїздку: що їстиме, що питиме і де житиме, я перебила її та сказала:
– Надіє Семенівно, ми не можемо зараз оплатити ваш відпочинок. Не ображайтеся, але це нам не по кишені, мені скоро народжувати.
Я намагалася сказати це якомога спокійніше, щоб ні з ким не посваритися. Але сини та невістки втупили в мене свої обурливі погляди. Тоді я не знервувалась і звернулась до них:
– Чому ви виїдаєте мене своїми поглядами? Я ж не шкодую грошей, в нас їх зараз критично не вистачає навіть на власний побут, не те, що на чужі поїздки.
Свекруха встала і почала говорити зі мною у дуже різкому тоні:
– Світлано, до тебе ніхто не звертався. Я говорю зі своїм сином. Тримай свої гроші, раз скупа. Мені дасть мій син стільки, скільки треба.
Я глянула на свого чоловіка, а він мовчить. Зазвичай, він мене захищає, але зараз чомусь замовк і чекає розв’язки. Я вирішила не мовчати на такі слова свекрухи та сказала:
– У нас з вашим сином один сімейний бюджет. Тому я не дозволяю забирати з нього ні копійки на чужі розваги, коли у нас криза. На ваш відпочинок брати кредит я також не збираюсь.
Тоді чоловік заметушився. Почав мене заспокоювати. Але я вже не могла просто сидіти та мовчати. Зненацька в розмову вклинилася невістка:
– Ти просто жадібна, Світлано. от і все, – сказала вона з гордовитим виглядом.
– Ну, якщо ти не жадібна, Лесю, то додай за нас нашу частину. – запропонувала я їй.
– Не переводь стрілки! – вона відповіла.
Я розуміла, що немає сенсу далі сидіти тут. Тим більше, не хотіла, щоб ці нерви якось повпливали на дитину. Тому я встала, попрощалась зі всіма і пішла. Чоловік пішов за мною. Я чула з коридору, як вони мене засуджують, але не звертала на це уваги.
Ми довго говорили вдома з чоловіком. Потім стало ясно, що мене ігнорує нас. Вся родина відвернула від нас після цієї ситуації. Я думала все якось налагодиться, коли я народжу. Ми запросили родичів на хрестини, але ніхто не прийшов.
Чоловік сказав, що це страх до матері змушує братів ігнорувати нашу сім’ю. З одного боку, я засмучена, але з іншого розумію, що не зробила нічого поганого. А не спілкуватися з нами – це їхній вибір.
Ось так свекруха відмовилася від нас за те, що ми відмовилися оплатити її відпочинок. Це дивна ситуація, але я насправді почуваю себе набагато краще так.
А що ви думаєте з цього приводу?
