Скоро у моєї свекрухи гарна і кругла дата – 50 років. Звісно, ми з чоловіком хотіли подарувати їй щось значуще, що їй могло би знадобитися. Вибирали кухонну техніку, але вона від всього відмовлялася, бо, мовляв, готує все своїми руками. Від безвиході ми вирішили на пряму запитати її, що нам подарувати. Відповідь мене вразила. Словом я вирішила не йти, щоб, хоч трохи зекономити.
Зовсім скоро у мами мого чоловіка ювілей – 50 років. Ми думали над подарунком для неї, майже, цілий рік. Думали подарувати щось з кухонної техніки. Ми заробляємо непогані гроші, як для провінції: чоловік – понад 8 тис. грн, я – 6 тис. грн. Натяками випитували свекруху, що б знадобилося в побуті. Вона критикувала всі ідеї, мовляв, в неї є все, що треба, а сучасна техніка рук не замінить:
– Не потрібна мені ваша дорога техніка, лише дарма гроші витратите. Я все роблю руками не гірше.
Тоді мій чоловік вирішив прямо запитати:
– Мамо, а що ж тоді тобі потрібно?
Дивно, але вона, наче чекала цього питання, різко відповіла:
– Зробіть мені свято в ресторані!
Мене ця відповідь приголомшила. Але тоді, як ще не здогадувалась навіть як дорого в тих ресторанах. Чоловік, щоправда, затявся таки зробити мамі свято, попри те, що грошей таких у нас не було.
Ми знайшли ресторан середнього класу. Почали роздивлятися меню на 35 осіб, як просила мама. І тут я не втримала сліз, нарахували 25 тисяч гривень! Це ж як нам відкласти таку суму?
Адміністратор зрозумів, що таку суму ми не потягнемо, тому почав все перераховувати, запропонував простіше меню і декорації, зробив знижку. Все одно, сума вийшла величезна, як на один подарунок – 19 тис. грн. Але чоловік вирішив таки замовляти!
Коли ми вийшли з ресторану, я взагалі не хотіла говорити. Просто уявити важко, 19 тисяч на вітер. Тим більше, тих 19 тисяч, яких у нас немає. Ми заплатили лише аванс. Я просила свого чоловіка оговтатися. Дати мамі 5 тисяч на будь-які потреби та відмовитися від цього задуму. Нехай отчим доплачує, якщо вже так хочуть свята. Але виявилося, що отчим вже купив путів закордон на море, і скидатися він не буде.
Я не розумію де нам взяти таку суму, і як ми її віддаватимемо, тому вирішила зекономити на собі, і не піти на свято. Коли сказала про це чоловікові, він відповів, що це прояв неповаги до його мами.
Я так хочу зараз зателефонувати своїй свекрусі та все їй висловити, але мовчу, щоб не зіпсувати стосунки. Так ми двоє працюємо, в нас є власна квартира і машина. Так, ми молода сім’я без дітей. Але це не означає, що гроші нам не потрібні. Або що нам під силу нагодувати та напоїти 35 чужих гостей. Я ніколи не пошкодую гроші рідним, коли вони цього справді потребують. Але зараз моя свекруха вчинила, як егоїстка. Можливо ви засудите мене, але я цього не розумію.
Хіба я не права?
