Хочу розповісти історію про те, як батьки ледь не зруйнували моє щастя.
З Катею я познайомився ще на першому курсі та можу з впевненістю сказати, що це було кохання з першого погляду. Одружилися на 3 курсі та переїхали жити до моїх батьків. У нас велика трикімнатна квартира, а ось мама Каті тісниться у невеликій кімнатці в гуртожитку. Ми тоді ще навчалися, тому не мали ні роботи, ні грошей. Та і я не хотів йти жити до тещі, адже вважаю, що це молодий чоловік повинен привести у квартиру свою дівчину, а не навпаки. Я сподівався, що швидко закінчу навчання, знайду роботу, ми назбираємо грошей на оренду квартири та переїдемо геть. Однак, я дуже помилявся.
Спершу у нас все було добре, батьки нас тепло прийняли. Але вже через тиждень я помітив, як моя мама безпідставно дорікає Каті. Мовляв, то вона погано прасує білизну, не вміє готувати, витрачає багато води на миття посуду ну і тому подібне. Навіть могла з нею посваритися через те, що вона світло ввімкнене залишила на кухні. Я бачив, як дружині образливо та вона навіть декілька разів плакала, тому намагався її розрадити. Вважаю, що вона чудова господиня.
Одного вечора я вирішив поговорити з мамою наодинці:
– Будь ласка, ну ти можеш не сваритися з Катрусею через дурниці? Вона так старається, а ти ніби не бачиш!
– Взагалі, я господиня у цьому будинку. Якщо ти ще не забув, то ви живете у моїй квартирі, так що повинні слухатися мене. Раз я кажу, що вона погано щось робить – то це правда!
Щодня атмосфера у будинку погіршувалася. Тепер мама могла накричати на дружину за те, що вона голосно зранку пила каву чи одягалася на роботу. Я вже сам не міг витримати такого тиску, як Катя запропонувала просто переїхати до її мами. Мовляв, краще жити у невеличкій квартирі спокійно, аніж з такими сварливими родичами.
Я погодився. Бачив, як їй погано мешкати під одним дахом з батьками, та й мені набридла ця ситуація. Однак, мама ледь не посивіла, коли почула новину про переїзд.
– Ти можеш забути про нас, якщо хочеш жити з чужою людиною! Якщо забереш всі свої речі – можеш більше не розраховувати на нашу допомогу, ти для нас тепер ніхто! Краще б обрав для себе іншу дружину, аніж цю нікчему. – кричала вона.
Тоді я дійсно зрозумів, що варто пакувати всі речі та негайно переїжджати. Але не до тещі, а на орендовану квартиру. Просто я вже тоді боявся зіпсувати ще з нею стосунки. Добре, що в університеті я зміг перевестися на заочну форму навчання та швидко знайти роботу.
Спершу нам було досить важко. Ми купували дешеві продукти, грошей ледь вистачало на оренду та комуналку, а про власні забаганки я вже мовчу. Майже рік ми економили, однак краще таке життя, аніж повернутися до моїх батьків. Але з часом все стало тільки краще. Я знайшов хорошу роботу з високою зарплатою, Катя закінчила навчання на червоний диплом, зараз вона також працює у великій фірмі. Помалу назбирали грошей на власне родинне гніздечко, про яке ми так давно мріяли. У нас є все для щастя, тепер вже думаємо про малюків.
Мої батьки жодного разу до мене не зателефонували та навіть не вітали зі святами. Але мені було байдуже, адже поруч є Катя. Вона мене завжди підтримувала та допомагала. Так, я відвернувся від батьків, але це було єдине правильне рішення у тій ситуації. Я дуже кохаю Катю та хочу бути тільки з нею.
У мене є своя родина, яка робить мене по-справжньому щасливим. Ми пройшли стільки життєвих випробувань, які тільки зміцнили наші стосунки. Якщо батьки не хочуть зі мною спілкуватися – це їх вибір. Однак, я не відчуваю себе винним та навіть вже й сам не хочу з ними бачитися.
Хлопець вчинив правильно? А що б ви зробили – залишилися з батьками чи пішли з молодою дружиною?
