У сім’ї я була третьою і не зовсім бажаною дитиною. Бабуся постійно торочила мені, що це мама хотіла мною втримати батька. Та їй це не вдалось. Минуло лиш пів року і він більше не появлявся у нашому домі.
Коли наближалося моє День народження я завжди відчувала образу. Бо ми ні разу його не святкували.
– Зрозумій, ти народилась у серпні, коли вас з братом і сестрою потрібно готувати до школи. Грошей і так ледве вистачає на їжу.
– Але ж можна було за цілий рік відкласти? – думала я надуваючи щоки. – І подарунків у мене ніколи не було. А от брату і сестрі завжди щось купляли й свято робили.
Тепер я доросла, але все ще не люблю святкувати День народження. Досі ці неприємні спогади мучать. Точніше один випадок.
Коли мені стукнуло 10 років я вирішила таємно їх відсвяткувати. Я росла дружньою і комунікабельною. Тому і в школі, і у дворі мала багато друзів, я запросила усіх. А потім наважилась поговорити з мамою про свій намір.
– Давай не вигадуй мені! Ти прекрасно знаєш, що ми не маємо на це гроші. Тим більше, що вони тобі подарують? Їди, роби уроки!
Я тоді сильно образилась. Невже мама не розуміла, що це для мене так важливо? Я хотіла хоча б раз відчути як це. Тому зробила по-своєму.
На кухні у хлібничці я знайшла якусь булку, порізала її, намастила маслом і варенням. Сховала цей витвір у свою тумбочку. Я боялася, що хтось помітить, тому робила це вночі. Брат з сестрою завжди гуляли на вулиці. Мама і баба на роботі до вечора, тож я знала, що все вийде.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Друзі прийшли до мене після обіду. Принесли пазли, настільну гру і кілька книг. Я пригощала їх своїми канапками. Ми так гарно тоді проводили час, що не помітили, як настала шоста година.
Мати повернулася з роботи. Побачила, що у квартирі повно дітей і почала усіх виганяти.
– Що ти тут розвела! – кричала вона на мене, поки друзі взувалися і поспіхом виходили один за одним.
Як же мені було соромно перед ними. Вона ще й вдарила мене за те, що я її не послухала.
Відтоді я пообіцяла собі, що в моїх дітей будуть найкращі Дні народження. Я навчилася завчасно відкладати гроші на подарунки. Навіть, якщо наставали скрутні часи я все одно дарувала їх.
Минуло вже 20 років з того часу, але я все ще не можу забути той день. Читати мені подобалось завжди, а от з варенням я навіть не перетинаюся, терпіти його не можу.
І як вам позиція моєї матері?
Поставила нареченому окрошку з квашеною капустою і свининою, як у нас заведено. А він глянув у тарілку й пожартував так, що я відклала ложку
Подруга з Білорусії навчила готувати деруни по-новому. Можна з’їсти разом з ложкою, такі вони смачнезні!
Ой дівчатка, ну яка ж смакота: ліниві хачапурі на кефірі всього за 10 хвилин
15 гірких істин про Скорпіона: грубо, але чесно
Бабуся наполягала, щоб чоловік не їхав у місто. А через декілька годин до них зателефонували та сповістили сумну новину
Гороскоп особливостей характеру: до якого пороку схильний кожен Знак Зодіаку
Пророчий вірш дівчинки з Бучі! Хто ж знав, що ці рядки стануть колись реальністю?
Увечері задзвонив телефон. Телефонувала мама Наталі. Всі роки не давала про себе знати, а тут телефонує
Ми поїхали до мами чоловіка і повідомили їй радісну звістку, але на обличчі свекрухи не було жодної емоції
Взяли родичку жити до себе. Вона щовечора просить подати молитовник та вервичку. Сидить на ліжку непохитно, щоб бурмоче під носа
Розмноження троянд живцями
Кумедна добірка фото дуже втомлених домашніх тварин
Чоловік підбирає старих і хворих тварин, яких покинули господарі
Вінки з каштанів: 10 цікавих ідей та майстер-клас виготовлення основи
17-річна дівчина є володаркою найдовших ніг у світі
20 осіб, які стали професіоналами по «недолугості» і вражають своїми «подвигами»
До народження онучки він не дожив зовсім трохи. Діти забрали мене до себе, відмовилися залишати одну в спорожнілому будинку
Одне важливе нагадування кожному з батьків
Чому Бог допускає, щоб ми переживали випробування та нещастя?
