Ми з чоловіком придбали квартиру у новобудові. Чекали поки закінчиться будівництво, що почати там ремонт.
Поки нам довелось жили у квартирі його мами. Місця у неї було багато – велике трьохкімнатне житло. Проте нам вона виділила найменшу кімнату з усіляким мотлохом.
Там були старі меблі: скрипучий диван, розвалений сервант і журнальний столик. Здавалось, ніби ми у селі у бабусі. Нам з чоловіком це дуже не подобалось. Я вирішила поговорити зі свекрухою і попросила її вивезти старі меблі. А їх ми замінимо на нові. Вона крутила носом, але таки погодилась.
Свої меблі вона хотіла роздати подругам на дачу або куди. Але ті відмовлялись їх брати. Тож ми з чоловіком вивези їх на сміттєзвалище.
Ми придбали нове двоспальне ліжко з ортопедичним матрацом, шафу-купе з дзеркалом, столики, які стоять біля ліжка, різні дрібнички. Це було з розрахунком на те, що ми заберемо нові меблі на свою квартиру.
Та свекруха вирішила по-іншому. Влаштувала нам скандал. Мовляв, ви ліжко з шафою заберете, а мені порожню кімнату залишите?
До слова, в інших кімнатах мотлоху у неї було теж немало! Ще таких дві кімнати можна заставити!
Грошей зайвих у нас немає. Всі ідуть в ремонти. Матеріали тепер такі дорогі! Ми з чоловіком усе ледь-ледь стягуємо. Відкладених коштів на нові меблі у нас немає. Та жити зі свекрухою я більше не можу.
– Віддайте хоча б ліжку та шафу! Де ми будемо спати? – казала я до мами чоловіка.
– От повернете мої меблі на місце, тоді й віддам!
Як заговорила! Знає ж, що не повернемо! Бо давно вже їх викинули і не знайдемо!
Матері ще й дають дітям, а вона забрати хоче.
– На ліжку вашому – каже – я спати буду, бо диван мій старий вже геть незручний!
Як вчинити дівчині? Вона може якимось чином домовитись зі свекрухою?
