Я подала на розлучення! Бо вибриками від свекрухи була сита по саме горло! Роками вона не давала мені спокою. А останнім часом і чоловік почав їй підтакувати. З мене було досить!
Я з самого початку наслухалася, яка я погана дружина і що зовсім не варта свого чоловіка. А найгірше почалося, коли я народила дочку з третьою групою крові. У мене вона друга, а в чоловіка перша. Свекруха цілих 15 років запевняла, що такого не може бути і я нагуляла дитину.
А ставилась вона до мене так, бо я їй просто не подобалась. Не відповідала її вигаданим стандартам дружини й невістки! Їй вистачало сил і наполегливості при кожній можливості дорікнути мені й нагадати чоловіку, що дочка не від нього. Я досі не розумію чим вона тоді думала!
Просто свекруха бачила, що син сильно мене любить і просто так не покине. Тому взялася за найдорожче! Приплела до свого маразму єдину внучку!
Того дня мене виписали з пологового. Вона одразу приїхала до нашої квартири й стала ритися у документах дитини. Спочатку нічого підозрілого не знайшла. Але на цьому не зупинилася.
За місяць до нас приїхала патронатна медсестра, а свекруха знову була тут як тут. Вдруге взялася за документи. А через кілька хвилин з криками забігла до кімнати:
– Я так і знала, що дитина нагуляна! Як ти сміла брехати нам прямо в очі!? Син тобі цього просто так не забуде! Он, групи крові не збігаються!
– Пані, не лякайте немовля! Групи крові можуть бути різними! Вона не завжди передається від батька чи матері, може бути від іншого родича! – заспокоювала її медсестра.
– Не може такого бути! У всій нашій родині одна група – перша! Нехай не розказує мені! Чому у внучки тоді третя?
– У моїх батьків була третя! Заспокойтеся нарешті! – я вже не могла терпіти. – Вам ще не набридло?
– Ти мені рота не затуляй! Я знаю, що говорю! Хочеш, щоб син чужу дитину виховував! Безсовісна!
З того часу я не мала з нею жодної нормальної розмови! Спочатку чоловік намагався її не слухати. Але матері таки вдалося посіяти у ньому зерна сумніву. Коли дочка стала підлітком він став вимагати зробити тест ДНК!
Я не вірила, що чоловік колись таке скаже! Виходить він ні мене, ні наші стосунки не поважає! Ще й намірився платити грошима сімейного бюджету. Які я, між іншим, заробляла сама! Він хоч би раз порухав своєю п’ятою точкою, щоб знайти якусь роботу. Бо після скорочення так і залишився на дивані.
Тоді я найбільше переймалася за дочку. У неї й так період нелегкий. А якщо цей тест травмує її чутливу психіку? Але чоловіку було байдуже. Він наполягав на тесті й все. Тоді я вирішила зробити зустрічну пропозицію:
– Я подаю на розлучення! Тоді ти зможеш у суді висунути свої обвинувачення і нехай там призначають робити ДНК! Заодно аліменти оформимо!
Спочатку чоловік зніяковів. Але після кількох хвилин нестерпних вагань погодився. Так і сталося. Суд призначив тест його коштом! І він позичив гроші в мами. Результат ДНК показав, що дочка його рідна дитина. Але назад дороги не було!
Наше розлучення Марічка перенесла досить спокійно. Вона потім зізналася, що їй теж набридли постійні скиглення бабусі й вона тільки рада, що більше не буде їх чути. А свекруха стала запевняти, що той тест був куплений. От і як з тою людиною можна про щось говорити?
У всякому разі я щаслива, що все закінчилося саме так. Якби я знала, то пішла б від тих неадекватних значно раніше!
А як би ви вирішували цю ситуацію?
