Мене разом з моєю подругою Катею відправили у відрядження по роботі, коротко кажучи, типу підвищення кваліфікації.
Ми з Катею давно знайомі, ще зі школи. Як були малі мали кулончики з нашими іменами. У мене літера “Н”, бо я Настя, а у неї літера “К”, бо Катя.
Уже обидві були дорослі й давно влаштовували своє життя. У мене був чоловік і діти. Дітей я відправила до бабусі на час свого від’їзду, а Віктор сам залишився вдома.
Сумувала за чоловіком… всю дорогу переписувалися, та й зідзвонювалися періодично.
У Каті сім’ї не було, але вона теж не сумувала, їй було з ким поговорити…
Ось так вже пройшло 2 години й на наступній станції до нас підсіли декілька чоловіків, вони були мені не відомі.
Я була стомлена раннім підйомом і збиралася спати всю ніч, але видно у Катьки були свої наміри. Вона постійно говорила з тими чоловіками, вони жартували на все купе, інколи навіть з одним виходили перешіптуватися.
Зі мною в купе залишився інший парубок, все хотів мене розговорити. Якісь дурні, недоречні анекдоти розповідав. Мені то все було не дуже цікаво. Потім запропонував мені свою нижню полицю, а я мовчки залізла на вверх і розвернулася.
Ніяк не могла заснути вночі, відчувала себе дуже погано зранку. Можливо, полиця не зручна, чи то сумувала за Віктором…
Але те, що я почула безсонної ночі, мене вибило з колії
– Настю, ти спиш? – запитала гучно Катя.
Я собі мовчки продовжила вдати ніби вже бачу десятий сон.
– Уже давно заснула, мабуть, – сказав один з чоловіків.
– Це нам на користь, нехай спить, – хизуючись відповіла моя подруга. – Ти пам’ятаєш мій план, все зробиш якісно?
– Я не розумію навіщо тобі це треба, поясни? – запитав Артем, так звали хлопця.
– Ти не розумієш!!! Я хочу жити разом з Віктором, її чоловіком. У нього багато грошей і сім’янин він хороший. Я тобі дала гроші, твоя ціль – Настя. Спокуси її, нароби фоток, можеш навіть щось підсипати в келих з вином… У тебе на все про все тиждень, не більше. Уяснив? – дуже наполегливо й грубо запитала Катя.
– Але вона навіть говорити не хоче зі мною, як я це можу зробити?
– Роби, що хочеш! Мені треба результат! НЕ виконаєш свою роботу, будеш до кінця свого життя зі мною розплачуватися. Я хочу заміж за Віктора, він багатій, таких зараз вже немає…
– Це тобі сон такий приснився чи ти передивилася серіалів? – з усмішкою запитав Артем.
– Це не твоє діло. Життя мене змушує робити такі кроки.
Того ж самого ранку, коли я не виспалася, поїзд приїхав до пункту призначення. Треба було просто бачити як старався Артем, і сумку допоміг піднести, і таксі викликав, а я ж подаю вигляд ніби нічого не знаю про їхній план.
Чоловікові я теж нічого не розповідала. Не могла повірити, що він теж в цій афері. Мій Віктор не такий.
– Насте, ти поглянь, який парубок! Мед просто! – підбурювала мене подруга. Дай волю почуттям, розслабся. Я Віктору нічого не розкажу, чесно-чесно!
Слухала я це і думала, що це якийсь невдалий жарт. Але ж ні…
Я вирішила теж пограти в цю гру, але вже за своїми правилами. Зателефонувала Артему і запросила на побачення в уявну орендовану квартиру. Каті сказала, що залишаюсь тут ще на день, а сама взяла квитки на потяг додому.
Пощастило, що ми з подругою були в різних вагонах і вона нічого не підозрювала. Я викликала таксі й поїхала додому з вокзалу.
Вдома було все чистенько, затишно. Все ж таки хороший у мене чоловік. Хіба вони з Катею можуть бути коханцями…?
Ось і настав вечір. З вікна було видно, як Віктор приїхав роботи. Один. І тільки він підходить до під’їзду, як підбігає якась жінка. І звісно, то була Катя!
Я тихенько заховалася в іншій кімнаті, щоб не злякати «коханців». Чоловік відчинив двері й вже з порогу Катя почала голосно говорити йому:
– А ти взагалі знаєш, що твоя дружинонька витворяє?
– Навіть уявити не можу, що ти собі надумала, – спокійним тоном відповів Віктор.
– А ти знаєш де вона зараз? З ким? Я тобі завтра покажу фотки й ти зрозумієш, хто вона така! – наголосила Катя
– Що ти верзеш? Моя Настя любить мене, вона чесна! Я тобі не вірю! Що ти тут забула?
– Я хочу бути з тобою! Давай відплати їй за зраду. Я вся твоя! Тут! Зараз! – Катя почала підходити ближче.
– Ти що з глузду з’їхала? Ти хоч розумієш, що ти кажеш? У мене сім’я, діти, щасливе життя і тебе в ньому я точно не бачу.
І на цих словах я вийшла з кімнати.
– Настю, ти вдома? – здивовано запитав Віктор.
– Звісно, вдома. – спокійно відповіла я.
– А як… ти ж маєш бути… з Ар.., – шоковано говорила Катя.
– Уявляєш, коханий, ця ніби моя «подруга» хотіла нас розлучити. Заплатила гроші якомусь парубку, щоб той звабив мене, а тебе хотіла забрати собі. Але я ж тебе кохаю і вірна тільки тобі, – пояснила я чоловікові.
– Нічого не розумію…., – розгублено похитав головою Віктор.
Катя одразу вибігла з квартири, навіть сумку свою забула і наступного дня вже звільнилася з роботи, переїхала в інше місто і з того часу я її не бачила.
– Я кохаю тільки тебе, моя хороша Настуня і в нас з Катею нічого і ніколи не було! – сказав Віктор.
– Я вірю тобі й не сумнівалася ніколи! Поїхали краще до мами, вже скучила за дітьми!
– Поїхали і проведемо затишний, сімейний вечір…
Як вам така жіноча дружба? Вірите в неї?
Напишіть нам у коментарях у Facebook!