Від дитячих років віє чимось не надто аргументованим, легким і простим. Це час, коли ми пізнавали світ: зацікавлено і з захопленням.
Дещо ми запам’ятали, дещо дізнались самостійно, а дещо забули, бо воно нам виявилось не потрібним. Хтось накопичував знання з біології і став лікарем, хтось з геометрії і став архітектором, а хтось ненавидів математику і став чудовим літературознавцем.
Зараз пропонуємо вам переглянути деякі дитячі хитрощі, які допомагали існувати, не знаючи серйозних дорослих проблем, допомагали дітям орієнтуватись у просторі і часі. Якщо ви цього не знали, то це вам обов’язково знадобиться, а якщо знали, то точно згадаєте!
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Кількість днів у місяці
Щоб нарешті вивчити, який місяць має 30 днів, а який 31, достатньо стиснути руку в кулак, скласти їх разом і звернути увагу на кісточки. Випуклості показують, де 31 день, а впадини — 30 і менше.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Фази місяця
Якщо місяць “старіє”, то схожий своїм виглядом на букву “С” (спадний місяць). Якщо ж місяць наростає, то “С” буде перевернено в інший бік. Якщо “прикласти” палець до місяця, то може вийти буква “Р”.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Стан батарейки
Якщо пульт починає працювати через раз, то перше, що спадає на думку — батарейки. Якщо ж нових нема, то доводиться шукати старі, щось там крутити, вибирати і, може, будуть працювати.
До речі, якщо впустити батарейку з невеликої висоти (декілька см) об стіл, то заряд батарейки “підскочить”.
А якщо лизнути “+” зарядженої батарейки, то відчуєте неприємний смак. Та лікарі не радять таким займатись, але хто в дитинстві сильно слухав лікарів і думав про мікроби?
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Довжина
Часто доводиться щось поміряти до точності в сантиметрах, але лінійки, рулетки чи мірної стрічки немає. Тому тут варто скористатись простими пропорціями нашого ж тіла.
Відстань між максимально розширеними великим і вказівним пальцем — приблизно 18 см, між великим і мізинцем — 20 см. Звісно, руки у всіх різні, але можна заздалегідь поміряти і потім використовувати це уміння.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Як бачимо, навички дітей можуть знадобитись і в дорослому житті. Тільки не варто про них забувати! А ще краще — навчити цього своїх дітей, вони точно будуть вам постійно про це нагадувати. А ще вони будуть вражені і з більшою цікавістю захочуть дізнаватись про щось нове.
А що “дитячого” ви використовуєте досі?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
– Олено, привіт, доню, – батько сказав це так тепло, що Інна навіть усміхнулась. – Це Інна. Тиша. – А… ну, привіт. Як ти? – Нормально. Ти ж дочці дзвонив, не мені.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
25 фотографій, які обдурять ваші очі
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
Віра подзвонила в двері й одразу прибрала усмішку з обличчя. Двері відчинила жінка в домашній футболці, за її спиною десь у квартирі сміялася дитина. – Ви до кого?
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Ти серйозно міняєш замки? – Серйозно. Марина поставила пакети на підлогу. – Мамо, там діти. – А тут моя квартира. – Ти ж дала нам ще тиждень. – Я дала п’ять місяців.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
Задача, яку пропонують на співбесіді у Googlе. Не всі здатні з нею розібратись!
– А я все хотів спитати: чому ти досі в прибиральницях? Лариса ж кликала в оператори. Там і чистіше, і платять більше. – Бо в операторів зміни жорсткі. А в мене Соня.
Свого часу, ти кинула мене, як непотрібне кошеня. Згадала лише тоді, коли я стала дорослою
– Ти серйозно купив квиток на ті числа зі сну? – Купив. А що? – Нічого. Просто смішно, що ти називав мене дурепою за гороскопи. Максим поклав телефон на стіл і мовчки показав фото екрана.
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
