Очі Даші були на мокрому місці. Вона не хотіла, аби хтось її зараз бачив. Сіла на останнє місце в автобусі біля вікна і тихенько ридала.
З Дем’яном вона познайомилась тиждень тому. Бачились кожного вечора. Будували плани, мріяли про майбутнє. Хоч навчались вони в різних в містах, тому деякий час довелось би бути на відстані.
Вчора, перед від’їздом, дівчина дозволила хлопцеві більше, ніж просто поцілунок. А сьогодні про це жалкувала.
“Навіщо я з ним спала? Він ж отримав чого хотів, от йому і стало уже нецікаво. Дурна моя голова! “
Відпроваджувати її Дем’ян уже не прийшов. Даша вирішила: телефонувати не буде і страждати за ним не буде!
Пройшов місяць навчання, дівчина приїхала додому на вихідні. І гайда до Оксанки, своєї подруги.
– Розповідай. Що нового? – питає її Даша.
– Та нудно тут без тебе. Не могла дочекатись, коли ти приїдеш. Гуляти нема де і нема з ким. Всі пороз’їжджались.
– А зі знайомих нікого не бачиш?
– Та ні, не часто. А що?
– Могли б сьогодні кудись вийти. Я вже скучила за усіма. – не могла ж дівчина зізнатись, що хоче Дем’яну в очі безсоромні подивитись, дізнатись як він, чи знайшов собі когось.
– Я не проти.
Дівчата зідзвонились з друзями. Зустрілись у парку. Усі почали обговорювати загальні теми.
А Ліда, однокласниця Даші з насмішкою спитала:
– Дашуню, а що там твій хлопець? Класнючий він у тебе!
– Та нормально. Прямо таки хлопець. Зідзвонюємось інколи та й усе. Ми ж не весілля планували.
А Даша планувала: і весілля, і дітей, і довго та щасливо. Проте всі її плани пішли шкереберть.
Дем’яна вона так і не побачила. Досить. Пора забути це все.
Знову в дорогу. Знову навчання. Це добре. Буде на що відволіктися. Не думати. Не згадувати. Не ятрити собі душу.
Затримка. Даша з острахом зробила тест на вагітність. Хвала Богу, він негативний. Ще цього їй не вистачало.
Дзвінок. Підняла слухавку, а там голос, який вона давно хотіла почути.
– Привіт! Чому не телефонуєш? Куди пропала?
– Я? А ти? – ображено відповіла йому.
– Я запізнився тоді на твій автобус, на 5 хвилин не встиг. Ще й телефон загубив по дорозі. Подругу твою просив номер передати. Руденьку таку. Вона погодилась. То чому ти не дзвонила?
– Вона не передала.
Оксана. Подруга з дитинства. Не могла ж вона так вчинити. Це, мабуть, якась помилка.
Даша завжди була поруч, коли в Оксани щось ставалось, завжди прикривала її перед батьками і ніколи не заглядала на її хлопців. В них були різні смаки на чоловіків: Оксана зустрічалась із місцевими хуліганами, Даші такі хлопці були не до вподоби.
В них ніколи не було секретів одна від одної. Дем’ян став першою таємницею. Добре, що Даша нічого не розповіла про нього Оксані! А так хотіла! Про те, що він у неї перший, проте, як вона страждала. Але вона мовчала і тримала це у собі.
– Тепер це уже не важливо. Головне, що зараз ми можемо спілкуватись. Я радий цьому!
– А як я рада! Вибач, але я трохи шокована від вчинку Оксани. Не вкладається у голові, як вона могла так зробити
– Я вважаю, що тобі варто знати про те, що вона до мене клинки підбивала. А тебе принижувала переді мною. Але я ж знаю, яка ти! Мені вона не збреше. Думай сама, але я вважаю, що краще триматись осторонь від таких друзів.
– Важко це визнавати, але, коли одне знаходиш, інше втрачаєш – промовила Даша.
Радіти цьому чи плакати?
Чи правий Дем’ян? Варто спілкуватись з такими подругами?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
