– Не йди! Я прошу тебе. А донечка? Хочеш, на колінах буду благати?

– Не залишай мене! Хочеш я на коліна встану? – розпачливо казала Міла.

– Годі! Я давно нічого до тебе не відчуваю, а після прочитаного у твоєму телефоні навіть не маю бажання говорити, – відрізав Дмитро.

Дівчина сумно дивилася на хлопця, який так змінився за кілька останніх років. Він взяв сумку і рушив до дверей, звідки на прощання кинув:

– За тиждень, щоб я тебе тут не бачив!

– Куди я маю податися з донькою на руках?

– Мене це мало хвилює. Тим паче спочатку варто довести, що це дійсно моя дитина.

Чоловік зачинив за собою двері. У колисці прокинулася Христинка.

– Не плач, сонечко. Все буде гаразд, – одразу заспокоїла доньку матір.

Спочатку подружнє життя Міли і Дмитра було безхмарним. Проте чоловік останнім часом почав пізно приходити додому і шукати будь-яку причину для сварки. Усі найгірші здогадки дружини підтвердила її подруга, яка розповіла, що бачила в нічному клубі Дмитра в компанії розкішної блондинки.

Проте чоловік вирішив зробити перший крок і вихопив телефон Міли, щоб прочитати її листування. Він знав, що у неї є колега по роботі, який завжди писав привітання з нагоди різноманітних свят. Раніше він цьому не надавав значення, але цього разу це послужило чудовою нагодою для сварки і розлучення. Мілі було надзвичайно боляче усвідомлювати, що Дмитро навмисне зроби все, щоб розірвати їхні відносини. У неї більше не було нікого близького в цьому великому місті.

Виснажена дівчина вирішила лягти спати. Уві сні вона була у рідній домівці. Матір обійняла її, приголубила і спробувала заспокоїти: “Не сумуй, адже все налагодиться”. Раптом на порозі Міла побачила незнайомого юнака з ялинкою в руках. Він радісно підійшов до неї з донькою і міцно пригорнув до себе. На душі одразу стало так тепло і спокійно. 

Прокинувшись, дівчина вирішила, що потрібно збирати речі і повертатися до мами. У місті її більше нічого не тримало. Ввечері вона підійшла до рідного дому.

– Дорогенькі мої! Яка я рада вас бачити! А чому ви не попередили про свій візит? – здивувалася Тетяна Іллівна.

Матір швидко звернула увагу на заплакані очі доньки і припинила розпитувати її. Вона знала, що зараз не час для відвертої розмови.

– А знаєте, я ніби відчувала, що ми маємо зустрітися! От пиріжків ваших улюблених напекла. Ходімо за стіл, – запросила жінка гостей в дім.

Міла зайшла на кухню і вдихнула запашний аромат домашньої випічки. Це ж треба, все як у її сні! 

Раптом вхідні двері знову відчинилися і всередину зайшов хлопець, а позаду нього виднілася ялинка. 

– Доброго дня, Тетяно Іллівна! Там такий снігопад, що я ледь добрався до вас, – привітно сказав незнайомець.

Міла втратила дар мови. ЇЇ сон буквально оживав на очах. Хіба таке можливо?

– Мамо, а хто це? – прошепотіла вона. 

Не дочекавшись відповіді, дівчина пішла в іншу кімнату.

– Доню, що з тобою? – поцікавилася матір.

– Навіть не знаю, як тобі пояснити. Тільки обіцяєш, що не подумаєш, ніби я зійшла з розуму. Одним словом, мені сьогодні приснився сон, ніби я з цим молодим юнаком була разом. Він обіймав мене, від чого я почувалася справді щасливою. Тільки як таке може бути…

– Доню, сни бувають віщими! А Руслан – чудовий хлопець. Сподіваюся, що у вас все дійсно складеться.

– Мамо, але я ще заміжня… – засумувала Міла.

– Лиш на документах. І взагалі, твій Дмитро мені ніколи не подобався. 

Жінки повернулися у вітальню, де Руслан взявся за встановлення ялинки. Христина допомагала йому.

– Мамо, а ми можемо залишитися в бабусі? Я хочу бути з нею і Русланом! – заявила дівчинка.

– Не хвилюйся, дорога. Ми не повернемося додому…

Коли ялинка сяяла на увесь дім, Тетяна Іллівна накрила на стіл вечерю. Руслан сидів навпроти Міли і не зводив з неї очей. 

– Скажіть, а ми раніше з вами не бачилися? Бо у мене таке враження, ніби ви з Христинкою близькі мені люди. Так дивно…- сказав Руслан.

– Мабуть, ми зустрічалися в якійсь чудовій казці, – усміхнулася дівчина у відповідь.

У житті бувають складні періоди, які змушують опустити руки. Однак ніколи не можна здаватися, адже попереду доля підготувала для нас щось неймовірне! Ніколи не знаєш, де зустрінеш своє щастя…

Чи сподобалася вам ця історія?

Content Protection by DMCA.com
Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector