– Я буду платити аліменти лише після аналізу ДНК! – зявив колишній чоловік

Колишній чоловік поставив мене перед фактом:

– Я жодних аліментів не буду виплачувати, поки не переконаюся, що це справді моя дитина. Хочу бачити результати ДНК.

Така заява мене дуже здивувала. Я задумалася, чи мені це взагалі потрібно.

З Максимом ми познайомилися в спільній компанії. Він любив бути в центрі уваги. І не дивно для такого харизматичного красеня. 

Хлопець постійно розповідав мені різноманітні історії, які я із задоволенням слухала. Згодом між нами спалахнули почуття і зав’язалися стосунки.  Ми знаходили взаєморозуміння, але Максим часто був надто ревнивим. Проте тоді я це сприймала як ознаку сильної любові.

Так минуло два роки. Неочікувано я дізналася, що завагітніла. Ми з Максимом не були готові до батьківства, але все ж наважилися залишити дитину. 

Після розписки ми з’їхалися разом у батьків чоловіка.

Спочатку все було гаразд. Наше життя було таким, як раніше. Ми багато гуляли і проводили час з друзями. Однак на останніх місяцях я більше не мала змоги так часто виходити у світ, на відміну від Максима. Дійшло навіть до того, що він днями не з’являвся вдома.

Я намагалася не звертати на це уваги. Проте були й інші проблеми. Чоловік не мав стабільного заробітку. Він кожного тижня міняв роботу. Йому все швидко набридало. На щастя, до мене додому приходили клієнтки на манікюр, завдяки чому у нас був хоча б якийсь прибуток.

Після народження Вікторії Максим почав поводитися по-іншому. Він проводив більше часу вдома і допомагав мені з вихованням дочки. У нього навіть з’явилася постійна робота. 

Проте і роль батька чоловікові швидко надоїла, тому він звільнився з роботи, провокував сварки і пропадав в компанії друзів. Наше фінансове становище було критичним. Грошей ледь вистачало на дитину. 

Якось на вихідних я вирішила провідати матір. Мене не було вдома два дні, а коли я повернулася, то Максим заявив, що я йому зраджувала. Моїм поясненням він не вірив. Чоловік настільки розлютився, що я навіть злякалася за своє життя і життя доньки. Разом з дитиною на руках я втекла назад до родичів.

З того часу пройшов місяць. Чоловік жодного разу до мене не зателефонував і не запитав, де ми і як у нас справи.

Я наважилася подати заяву на розлучення. Проте Максим не прийшов на судове засідання. Зрештою, він мені заявив, що  у будь-якому разі не збирається виплачувати аліменти. Адже він не вірить, що Віка – його донька. Спочатку я повинна підтвердити це тестом ДНК. Скажу відверто, що у мене буквально немає слів. Адже Максим знає, що він був у мене єдиним чоловіком! Та й Вікторія – копія батька.

Тепер я не знаю, як мені правильно вчинити. З одного боку, хочеться просто викреслити цю людину зі свого життя, а з іншого, чи варто дочку позбавляти батька?

Як би ви вчинили на місці жінки?

Vasylyna
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector