Коли здоров’я починає тебе підводити – мимоволі замислюєшся про смерть. А в мене вже цілий букет всіляких болячок: то під серцем щось вколе, то ноги вже ледь тримають, то пам’ять підводить під монастир. А чого ж я хотіла – 75 років на носі.
Єдине, що мене хвилювало – аби смерть не була несподіваною. Поглянула на іконку, яка стояла біля мого ліжка, перехрестилася і мовила до Христа:
– Господи, най буде Твоя воля, але дозволь мені бодай з рідними попрощатися.
Після тих слів, які стали тепер моєю щоденною молитвою, тривога зникала і я могла заснути. Та все ж вирішила я підготуватися до чорного дня.
Витягла з шкатулки усі свої багатства: золотий перстень, який дістався мені у спадок від бабусі, каблучку, яку мені покійний чоловік подарував у день заручин, і сережки – винагороду від батька за успішне закінчення школи.
Хоч я давно вже не носила цих коштовностей, але з кожною з них було пов’язано стільки спогадів, тож щоразу, як я на них дивилася, поринала з головою в щасливе минуле, в якому я була молодою, здоровою і повною сил.
Пам’ятаю, як колись хотіла продати бабусину золоту каблучку з червоним каменем. Соромно було йти в ломбард, але грошей тоді дуже бракувало. Вже віддала майже реліквію в руки майстру, але в останній момент мене, наче струмом вдарило. Крикнула чоловіку:
– Вибачте, я передумала. Ця річ надто дорога, – і втекла звідти чимдуж.
Добре, що не віддала! Тепер маю, що після себе залишити дітям. Вони собі все надбання продадуть, та й не витрачатимуть власної копійки на мої похорони. З-під матрацу витягла ще згорточок хустинки – всередині я приховувала мої заощадження.
Слушно собі подумала, що мій синочок навіть не здогадається їх тут шукати, якщо зі мною трапиться непоправне, тож треба їх переховати.
В той момент я поглянула в очі Спасителя, які на мене проникливо дивилися з іконки.
“От надійне місце для схованки”, – здогадалася я і, поклавши всі прикраси і гроші в хустиночку, запхала їх за іконку.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Взяла тоді маленький листочок, на якому написала: “Юрчику, витратиш ці гроші на мої похорони, а прикраси собі продасте з Іриною”. Шматок білого аркуша я поклала просто під ікону, але так, щоб один кінчик з-під неї виглядав.
Юра, точно захоче забрати до себе після маминої смерті її улюблену ікону – я його знаю.
А всі інші пройдисвіти – точно й гадки не матимуть, де шукати мої єдині скарби. Мова йде про мою невістку. Вона – дівчинка хитра, завжди готова скористатися добротою і щедрістю інших.
Та я ніколи палки в колеса своєму Юрі не вставляла – якщо кохає Ірину, то хай живуть собі щасливо. Мені що з того?
З тими думками я й заснула, промовивши перед тим невелику молитву.
Наснився мені тієї ночі дуже дивний сон: я ходжу по квартирі, не торкаючись підлоги ногами, ніби літаю, хоч крил у мене нема. Йду до кухні і бачу там сина, який плаче за мною, поки мій онучок грається з моїм котом. Потім повертаюся до своєї кімнати, в якій перед дзеркалом красується моя невістка, приміряючи на себе усі мої прикраси і плаття.
– Не личить тобі, люба моя, – іронічно зауважую я, розуміючи, що Ірина мене не почує.
Прокинулася від того, що моє серце гатило в шаленому темпі. Я злякалася і вирішила викликати швидку допомогу. Поки лікарі не приїхали, я все молилася до Господа, аби Він залишав мене саму-самісіньку і дав можливість хоч на мить перед відходом на той світ побачитися із сином.
Я відчинила вхідні двері, а сама лягла і чекала, поки рятівна бригада по мене приїде. Почула, що до квартири увійшли лікарі і закликала їх в кімнату.
– У вас проблеми з серцем. Залишатися вдома самій зараз небезпечно. Потрібна госпіталізація.
Я й не опиралася, одразу зібрала речі і поїхала до лікарні. Вже з палати мені таки вдалося попередити Юру про неприємний інцидент, який зі мною трапився. За кілька годин він вже сидів біля мого ліжка і чистив для мене мандарину.
Після лікарні я ще більше налаштувалася прощатися з життям. Здоров’я уже не те, та й усі мої родичі вже давно померли. Моя молодша сестра, та й та вже 3 роки, як в могилі лежить. От і мій час, мабуть, настав.
Перед сном вирішила перевірити свій сховок. Запхала руку за іконку, а там …. нічогісінько. Одна лише записка валяється на поличці.
Мене охопила паніка: хто ж міг вкрасти все те, що було для мене таким цінним? На які гроші діти мене тепер поховають?
Тривожні думки не давали мені заснути, тож наступного ж ранку я сіла в автобус і вирішила навідатися в гості до дітей. Крім них, більше ніхто не має доступу до моєї домівки.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Двері мені відчинив Іванко – мій онук. Сказав, що батьки поїхали на закупи, бо матері виплатили якусь премію.
Я чемно сиділа на кухні і чекала, поки господарі повернуться додому.
Як тільки Юра та Ірина переступили поріг, мені одразу кинулися в очі мої сережки, які висіли в невістки на вухах.
– Мамо, а що ти тут робиш? Тобі ж лежати потрібно. Я б завтра сам до тебе приїхав? – схвильовано питав син.
Та я нічого не чула. Мене цікавило лише одне:
– Ірино, як ти могла без дозволу забрати речі і гроші, які я приховала собі на чорний день. Там ж навіть записка була, в якій я Юрі усе детально пояснила.
Молода жінка дуже розгубилася, не знала куди й очі подіти, а почервоніла від сорому так, що мало щоки не луснули. Почала присягатися, що гадки не має, про що я говорю.
– Мамо, поясни, що відбувається?
– Синку, скажи, хтось із вас їздив до моєї квартири, поки мене не було?
– Ну так, Ірина. Я попросив її, аби вона квіти підлила і кота твого погодувала. У самого було купу справ, – розповів син.
– От твоя дружина й знайшла мої заощадження. Докази висять на її вухах.
Юра уважніше придивився до прикрас і впізнав їх, бо я часто показувала ці сережки, розповідаючи про його дідуся.
– Як же ти могла, Іринко? Ти ж сказала, що це все премія.
Соромно стало невістці. Швидко зняла прикраси з вух і простягнула їх мені.
– А де ж решта? – спитала я.
– Перстень і каблучку я здала. А на ті гроші купила Іванкові одяг і підручники. Пробачте, я ж думала, що ви це все одно б нам віддали.
Я спершу сердилася на Ірину, а потім зрозуміла – це всього лише речі, які сьогодні є, а завтра зникнуть так, наче їх і не було ніколи.
Син дорогою додому заспокоював мене, присягався, що поверне з зарплати все до єдиної копієчки, але я запевнила його, що зовсім не серджуся на Ірину. Навпаки, тепер у мене з’явився стимул ще бодай трохи прожити, аби назбирати собі на чорний день.
Так і сталося. Цілих 12 років після того випадку Господь залишав мене на землі, а потім таки вирішив забрати до Себе.
Тільки цього разу мене зовсім не хвилювали золоті перстені, каблучки і гроші, я відчувала себе вільною. Могла знову ходити по квартирі, не торкаючись підлоги. На кухні побачила засмученого Юрка і дорослого Іванка, який намагався тата розважити, а в моїй спальні перед дзеркалом красувалася невістка, яка приміряла ті ж сережки, які ще 12 років тому запали їй у душу.
Я поглянула на неї і сказала:
– Дуже вони тобі до лиця. Носи на здоров’я.
Мабуть, цього разу невістка мене таки почула. Схопила себе за вуха і посміхнулася сама до себе, обережно повертаючи прикраси на їхнє місце в шкатулку.
Споглядала б за дітьми ще довго, але тепле світло мене огорнуло, тож я поспішила до свого дому.
Чи вразила вас ця історія?
Чого вона може навчити?
Фото з відкритих джерел
Свекруха вперше вирішила зробити подарунок своїй онучці на її 10-річчя. Вона поштою надіслала пакунок
Я купила печиво до чаю і пішла до коханки чоловіка додому. Визнаю, у чоловіка хороший смак на жінок
Кращі маски для глибинної підтяжки шкіри обличчя – готуємо у домашніх умовах та тішимось результатам!
Кліп заборонений до показу. Такого ви ще точно не бачили! Відео
Всі мої сусіди та рідня готують вареники лише за цим рецептом, на кефірі! Вони повітряні, пухкі не злипаються та не розварюються! Тепер це найулюбленіша страва і в нашому домі!
Усе своє свідоме життя я ненавиділа свою матір. Я її навіть не пам’ятаю, але люто ненавиділа за те, що вона колись вигнала мене разом з батьком
«Ти знаєш, я не планував, поки, стати батьком, та й одружуватися я тобі не обіцяв, тому навіть не знаю
Ніжний торт “Пташине молоко” без випікання і желатину – покроковий рецепт
– Синку, а я заміж виходжу – тихо сказала Люба, яка тільки пів року тому поховала чоловіка
Жінки цього знака Зодіаку є найбільш незвичайними (кожен схильний до залежності до їх персони)
Вчені пояснюють, що ваш колір очей може розповісти про вас
Світ, щастя і спокій в старому будиночку краще, ніж життя з алкоголіком в квартирі зі зручностями
Банановий рулет без борошна. Дуже швидко, дуже смачно, дуже витончено!
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Ми поїхали до мами чоловіка і повідомили їй радісну звістку, але на обличчі свекрухи не було жодної емоції
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
Перекис водню для розкішного волосся і ще 14 секретів застосування
Навіть старі бабусині сковорідки заблищать як нові: перевірений засіб
Чоловік стабільно затримувався на роботі: в понеділок, середу і п’ятницю. Я не розуміла в чому причина, поки на порозі нашого дому не з’явилась блондинка з немовлям
