Був у мене один робочий випадок, який я ще довго не зможу забути. Пам’ятаю, як нудно мені було вдома. Не знала чим себе зайняти, як раптом подзвонила начальниця:
– Олю! Ти зараз не сильно зайнята? Зможеш вийти на ніч?
Спочатку мене це трохи здивувало. Та за мить я зрозуміла, що то будуть найлегші гроші за всю мою практику.
Я працювала нянею в одній організації. Туди зверталися люди, яким не було з ким залишити дитину. І ця ситуація була не виключенням.
Я поїхала за адресою, який мені скинули в повідомленні. Коли зайшла до квартири, то помітила, як батьки метушилися збираючись на свої роботи. Жінка працювала медсестрою, а чоловік пожежником. Їм випадково одночасно поставити дні нічні зміни. Турбувати родичів вони не хотіли, бо було вже пізно. Тож скористалися послугами няні.
Коли за батьками зачинились двері я пішла знайомитися з їхніми синочками. Старшому було 7, молодшому 5. З другим я одразу знайшла контакт, розказала кілька казок і він солодко заснув.
А зі старшим було важче. Він крутився, хотів бешкетувати, довелося пограти з ним одну настільну гру, щоб він трохи втомився, а потім я читала йому його улюблену книжку і він заснув.
Сама я відправилась у вітальну, ввімкнула телевізор, по якому вночі зазвичай не показують нічого цікавого. Коли я проходила по коридору, то помітила цікаву кімнату, типу кабінету. У ній стояла шафа з книгами. Я вирішила, що краще почитаю щось.
В очі втрапила книга з цікавою назвою, тож вирішила взяти її. А коли витягувала, то з неї посипалися гроші.
Такі купюри я не те, що нечасто бачу, в руках навіть не тримала. Стала думати що ж мені з цим робити. Чи варто говорити про знахідку з батьками.
Мені одразу пригадалося з дитинства, як я побачила, що батько ховав гроші від мами й підкуповуючи мене шоколадом, довгий час просив мене нічого не розповідати. Я подумала, що цього разу я зроблю навпаки:
– Адже нічого поганого не станеться, якщо дружина в курсі. І набагато краще буде для всіх, коли вона дізнається правду! – думала я.
Настав ранок. Батьки повернулися зі змін. Я як годиться розповіла чим займала дітей і як вони гарно поводились. А потім сказала, що прочитала дуже цікаву книгу:
– От тільки, коли я намагалася дістати її, то з неї дещо повипадало. – і вручила батьками книгу, між сторінками якої стирчали купюри.
– Це що? – невдоволено глянула на чоловіка дружина. – Значить на басейн для дітей у тебе немає грошей? А це що таке?
Чоловік зніяковіло дивився на неї, а потім на мене. У цей момент я вирішила, що не маю права вислуховувати їхні вияснення стосунків і пішла.
Я думаю, що вчинила правильно, хоч і ненавмисне.
А як думаєте ви? Я мала рацію?
Фото з відкритих джерел
