Найкраща подруга виходила заміж. Звісно я навела максимальний марафет. З самого ранку побігла в салон – зачіска, макіяж, манікюр. А потім до мене подзвонила мати нареченої:
– Оленко! Привіт! Ти б не могла прийти на годину раніше? Дуже потрібна твоя допомога! – благала жінка.
Добре, що я подбала про все завчасно і була готова на момент дзвінка. Я завжди була організованою і пунктуальною. Тож прийшла в призначений час. А та мені з порогу:
– Як добре, що ти прийшла! Скоро наречений приїде, не встигаємо зробити закуски на викуп нареченої! Ходи на кухню, я тобі все зараз покажу!
Подруга тим часом сиділа у весільній сукні, їй доробляли зачіску.
– Ось! Бери фартух! – Ольга Василівна простягнула мені фартух, який давно треба попрати. – Тримай хліб, масло, червону рибу і зроби бутерброди! – і зникла.
Я неохоче одягла фартух, адже моя сукня була важливішою, та і як би я потім ходила з плямою перед гостями? Я торкнулася масла і зрозуміла, що воно щойно лежало у морозилці – тверде, як камінь.
– Чудово! І що я маю з ним робити? – нервувалась я.
Тоді я приступила нарізати хліб, він був надто свіжим, тож шматочки були зовсім неакуратні, крихти були повсюди! Добре, що хоч з рибою проблем не виникло, але мені довелося знати всі прикраси, щоб вони не стали жирними.
Це відбувалось повільно, адже вся затримка була за маслом.
– Ой, ти досі мастиш хліб? Поспіши! Часу майже не залишилось! – поспіхом промовила Ольга Василівна, що заглянула на кухню і знову кудись зникла.
Я вирішила, що розріжу масло навпіл, частину покладу на батарею, а з іншої намагатимусь відрізати тонкі скибочки. Вони більше нагадували стружки, але все розмащувати їх було незручно.
У цей момент з’явилася інша моя подруга – Марта. Вона навпаки ніколи нічого не встигала. Я навіть позаздрила їй, адже її оминуло приготування цих бутербродів! Та і хто взагалі робить це на хлібі! Є купа гарних корзинок, вони і апетитніші і мають гарний вигляд!
– Проходь на кухню! – заявила Ольга Василівна до Марти. – Ми ще не зробили закуску на шпажках! Ось тобі ковбаса, сир, оливки, нарізай кубиками і нанизуй! – командувала жінка і як звично зникла з кухні.
– Ну і як тобі зустріч гостей? – обурено промовила до мене Марта. – Хіба ми маємо зараз цим займатися? Ми що, кухарі?
Горе пополам ми виконали свої завдання. І лиш уважно поглядали чи наречений і його друзі, що були на викупі нареченої не дивилися на наші творіння з огидою.
Більше на такі афери ми не підписуємось! А весілля було пройшло чудово, не зважаючи на такий початок!
Що думаєте про цю ситуацію?
Фото з відкритих джерел
