Я пам’ятаю свою дочку ще маленькою дівчинкою, а зараз їй вже 18. Після того, як вона стала студенткою, ми почали менше спілкуватися і я відчула себе самотньою, адже раніше ми багато часу проводили вдвох.
Нещодавно дочка розповіла, що у неї з’явився хлопець. Я запропонувала їй нас познайомити. Ігор виявився симпатичним і розумним хлопцем. Я схвалила її вибір.
Однак я далі залишалася одинокою. Спочатку мені здавалося, що мені в мої 37 років вже нічого не світить, але потім зрозуміла, що у мене ще все життя попереду. Я взяла себе в руки і почала доглядати за собою. Вихідні я проводила в компанії подруг. Ми ходили у різні ресторани та бари, але усі чоловіки, які мені там траплялися, не шукали серйозних стосунків, а тому вони мені не підходили.
Одного дня дочка повернулася сумна додому. Вона розповіла, що вони з Ігорем посварилися і розійшлися. Про подробиці говорити не хотіла. Я не знаю, що відбулося, але розуміла, що хлопець він хороший.
Пройшло декілька днів і Ігор завітав до нас в гості. Він хотів поговорити з дочкою, але її не було вдома. Я запропонувала йому зачекати на неї і тим часом випити чаю. Ми сиділи за столом, розмовляли, а потім почали цілуватися. Не знаю як це сталося, але ми разом провели ніч. Зранку Ігор мовчки зібрався і пішов геть.
Через деякий час історія повторилася. Так тривало три тижні. Дочка не хотіла з ним миритися, але згодом визнала, що вона не знайде кращого за Ігоря. Я поговорила з хлопцем і запропонувала йому помиритися з моєю дочкою. Він погодився.
Та після цього сталося неочікуване. Я дізналася про вагітність. Без сумнівів, батьком дитини був Ігор. Я вирішила, що не можу від неї позбутися і вирішила, що буду народжувати.
Доньці збрехала, що у мене є новий кавалер, але ми з ним спілкувалися всього три тижні, а зараз все скінчено. Ігор був присутній під час цієї розмови і одразу зрозумів, про кого я говорю.
Далі я розповіла про те, що чекаю на дитину. Донька неочікувана такої новини, а Ігор здогадався, хто батько. Та усю правду я не могла розповісти нікому.
Не знаю, що мені тепер робити. Дочка готується до весілля, а я ношу дитину від свого зятя. До речі, з Ігорем ми не спілкуємося. Я хочу, щоб моя дочка була з ним щасливою.
Зараз мені залишається лише молитися, щоб моя дитина не була схожою на свого батька. Так і проходили дні в страху і самотності.
Нещодавно Ігор знову прийшов в гості. Дочка була в той час на навчанні. Я не змогла встояти перед його чарами, тому запропонувала жити втрьох, але тримати наш секрет якомога далі від дочки.
Я знаю, що це неправильний вчинок, але нічого вдіяти не можу. Я люблю їх обох, а Ігор дуже хоче цю дитину.
Зараз він мені всіляко допомагає, а дочка дивується його ввічливості. Мені здається, що вона навіть ревнує і злиться через це. Я переживаю, що Ігор може розказати правду і я втрачу свою дочку.
Можливо, це вагітність так на мене впливає, але я дуже хвилююся і не знаю, що мені робити. Для дочки бажаю всього найкращого, тому якщо буде потрібно, то я від них з’їду. Та про це подумаю після пологів.
Як правильно вчинити на місці жінки?
