Чоловік з дружиною переїхав в новий двоповерховий будинок. Навколо була неймовірна природа. Пара чекала на поповнення. От-от на світ мав з’явитися їхній малюк. Оскільки чоловік був військовим, то завжди мав напоготові валізу з необхідними речами. Він часто їздив у відрядження, але залишати дружину на пізньому терміні було тривожно.
У черговий раз, коли йому потрібно було відлучитися, він попросив своїх батьків побути поруч з невісткою. Однак вона потайки переконала свекрів не приїжджати, бо зможе дати собі раду самостійно. Зрештою жінці хотілося побути наодинці з собою.
Наступного дня стихія почала лютувати. На вулиці випало багато снігу. Буря обірвала лінії електропередач, тому навіть мобільний зв’язок став недоступним.
Саме в цей момент вона відчула, що пологи розпочинаються. Однак ніхто не міг їй прийти на допомогу. Жінка вирішила самостійно поїхати машиною в місцеву лікарню.
І вона б доїхала, якби в автомобілі було достатньо бензини. Та доля розпорядилася по-своєму. Взагалі наше життя – це скупність різноманітних подій та випадковостей.
Машина зупинилася серед порожньої траси. Через погодні умови не було нікого навколо.
Біль змусив жінку вийти на дорогу. Вона до останнього сподівалася, що зможе побачити когось і попросити про допомогу.
Оскільки стояти на місці не було сенсу, то вона попрямувала далі в місто. Однак зовсім скоро жінка заблукала. Через сильний снігопад і завірюху вона нічого не чула й не бачила.
Раптом вона повернула ліворуч і зрозуміла, що опинилася серед поля.
У цей момент її ноги скосилися від болю. Почалося… Все, про що думала молода мати – це про здоров’я свого малюка.
Неподалік пробігала зграя вовків. На чолі хижаків була вовчиця. Виглядала вона великою, сильною і грізною. Одразу було зрозуміло, що інші тварини поважають її і підкоряються їй. Вовченят у цій компанії не було. Мабуть, їй довелося пожертвувати материнством заради влади. Адже така вовчиця відлякує від себе представників протилежної статі і не може дозволити собі стати слабкою через потомство.
Раптом хижачка відчула незрозумілий запах, який змусив її зупинитися і відірватися від своїх думок. Усі інші члени зграї також припинили ходьбу.
Стривожена вовчиця швидко зрозуміла, що хтось потребує її помочі.
Тварина рвонула у сторону жінки, а за нею стадо сірих вовків. Вони впевнено мчали по снігу через завірюху. Ватажок вів за собою усю групу і прокладав шлях.
Коли вовчиця побачила перед собою жінку, то одразу зупинилася і почала пильно приглядатися. Людська істота видавала страшні звуки і белькотіла щось незрозуміле.
Тварина зігнула голову і підійшла до жінки. Вона доторкнулася своїм носом до її шиї і щось пробурмотіла. Потім вовчиця голосно завила. У такий спосіб вона спілкувалася зі своєю зграєю.
Вовки оточили безпомічну людину так, щоб на неї не дув сильний вітер.
Дві вовчиці наблизилися до жінки в очікуванні появи немовляти. Востаннє скрикнувши, жінка народила.
Стара вовчиця зубами перегризла пуповину так, щоб не завдати шкоди живій істоті, а її подруга підштовхнула носом дитину до матері.
Жінка пригорнула малечу однією рукою, а іншу поставила на голову вовчиці. У неї абсолютно не було страху. Та й чого боятися? Вона і так опинилася одна серед пустого поля в оточенні хижих звірів.
На мить погляд жінки перетнувся з очима вовчиці. Їй здалося, що у них була радість й усмішка.
– Дякую тобі! – сказала жінка, обіймаючи немовля.
Після цих слів вовчиця та інші члени зграї притулилися до юної матусі, щоб віддати їй своє тепло.
Негода стихла. На вулиці розвиднілося. Тепер можна було побачити, що траса знаходиться зовсім поруч.
Біля автомобіля жінки стояли поліцейські. Вони намагалися зрозуміти, де поділася його власниця. Раптом чоловіки помітили в полі зграю вовків. Один з них вистрілив в повітря, щоб розігнати хижих звірів.
Коли ті розбіглися, поліцейські побачили жінку. Поруч з нею залишилася вовчиця. Вона спокійно стояла і спостерігала за тим, як наближаються люди.
– Вона вбила нещасну! – раптом заволав один з чоловіків.
– Він миттю кинувся до жінки. Решта поліцейським бігли слідом. Однак наблизившись, вони побачили, що перед ними була матір з новонародженим немовлям.
– Не може бути, – прошепотів поліцейський. Він зустрівся поглядом з вовчицею і сказав, – Нікому не стріляти!
Жінку було врятовано. З машини вона дивилася на зграю сірих вовків, які продовжили свій шлях. На її обличчі була усмішка, а на серці вдячність.
Інколи допомога приходить звідти, звідки її ніхто не чекає.
А які у вас думки з приводу цієї історії?
