Прийшла весна. На небі світило лагідне сонце. Вулицями метушливо ходили люди.
На залізничному вокзалі відбулася зустріч доньки з батьком. Вони хвилинку мовчки дивилися один на одного, а потім чоловік промовив:
– До мене дійшли чутки, що ти незабаром заміж виходиш. Можливо, і мене запросиш на святкування?
– Однозначно ні, – різко відказала дівчина і зайшла всередину приміщення.
Через тиждень Ярина вдягла біле плаття, подароване вітчимом, і насолоджувалася найкращим днем у її житті. Тим часом під вікнами ресторану її рідний батько не знаходив собі місця.
Гості бачили, що він хвилювався, але нічого не могли вдіяти. Усі добре знали історію про те, як він покинув свою дружину з дитиною.
Петро з Марією познайомилися 20 років тому. Спочатку вони були закохані один в одного і багато часу проводили разом.
Жінка була щасливою, бо вважала, що зустріла вірного та надійного супутника.
Згодом Петро освідчився Марії. Вони побралися і почалися перші труднощі. Дружина постійно скаржилася на дефіцит коштів. У чоловіка була середньостатистична зарплатня, яка його повністю влаштовувала. Та скоро молодята дізналися, що у них народиться донечка.
Петро вирішив послухати дружину і здобути вищу освіту, щоб мати змогу обіймати високооплачувану посаду. Марія дуже зраділа такому рішенню. Вона побачила у своєму чоловікові відповідальну та зрілу особистість.
9 місяців промайнули дуже швидко. Петро повернувся до своїх дівчат з подарунками та іграшками.
– Я майже увесь магазин скупив, коли дізнався, що народилася донечка, – радісно розповідав молодий батько.
Він продовжував працювати і навчатися. Марія займалася вихованням дитини. Грошей стало ще менше, але жінка ніколи не докоряла чоловікові. Вона підтримувала його і терпеливо чекала, коли все зміниться на краще. Їй доводилося економити і берегти кожну копієчку.
– Пощастило тобі Маріє, – говорила подруга. – Скоро твій Петро отримає диплом і влаштується на круту фірму. От і заживете в злагоді та достатку.
Однак не так сталося, як гадалося. Одного разу Петро повернувся додому за своїми речами. Він поцілував дочку на прощання і сказав:
– Марія, я покохав іншу, тому йду від тебе. Вірю, що ти зможеш мене зрозуміти.
Пізніше люди розповіли їй, що Петро давно водився із дорослою дамою. Це була якась багачка на десять років старша. Вона награлася чоловіком, а потім кинула його.
Після цього Петро повернувся до колишньої дружини з вибаченнями:
– Я помилився. Прости мені. Давай почнемо все з початку.
– Іди геть. Бачити тебе не хочу, – гордо відказала Марія.
Петро залишився жити у їхньому селі, а люди обговорювали його нещасну долю.
Життя Марії згодом налагодилося. Вона одружилася вдруге і навіть народила сина. Її чоловіком став колишній однокласник, який увесь цей час завжди допомагав і ніколи не покидав жінку в біді.
Ярина полюбила вітчима. Для неї він став прикладом люблячого батька та зразкового чоловіка. Вона дуже швидко почала називати його татом.
А що ви думаєте про цю життєву ситуацію?
