Денис повідомив Михайлу новину.
– Одружуюсь.
– З ким? З Олею? – спитав у брата.
– Та нащо мені та Оля здалась? З Танькою. Дочкою нашого директора. Він мені підвищення обіцяв. І зарплату нормальну. Буду на плаву постійно! Та і вагітна Танька вже.. – зізнався.
“І Оля теж вагітна” – хотів брату повідомити, що застукав її з тестом в руках сьогодні. Але дівчина взяла обіцянку, щоб Міша цього не зробив.
Батька Михала і Дениса не стало випадково. Ішов дорогою, послизнувся, вдарився головою. Інсульт. Їм тоді 12 і 14 років було.
За 5 років померла і мама. Серце не витримало. Він перенапруги. Працювала вона важко, на ноги треба було синів ставити.
Тепер Денисом опікувався Михайло. На заочне навчання перевівся. Роботу знайшов. Забезпечував їх.
Денис додому привів Олю, три роки з нею зустрічався. Жили разом.
Оля дівчинка добра була, чуйна, вихована, добра. Михайло одразу в неї закохався. Та тож дівчина брата! Не можна!
А тут він тепер заявляє, що одружується з Танею.
– Я Олі сам повідомлю. – заявив Михайло.
– О, круто, брат. Дякую за допомогу! Ти ось ще, – він витяг з кишені гроші, – передай їй. Напевно їж жити немає де. То на перший час буде…
– Добре, обов’язково.
Оля від цієї новини мало в вікно не кинулась. Казала, що не хоче жити без Дениса. Михайло зумів її заспокоїти. Обійняв міцно-міцно і не відпускав.
– Поїхали зі мною! Мені в Києві давно місце пропонували. А я люблю тебе, Олю. Давно люблю. І дитину ми виховаємо разом. Не ображу тебе ніколи!
Зібрались і наступного дня вирушили.
– А ти куди? – запитав Денис брата, коли той з валізою стояв на коридорі.
– Їду в Київ, мені роботу там запропонували.
– А як же весілля?
– Я приїду обов’язково, – Міша хлопнув брата по плечу і поїхав.
Весілля було пишне. Гуляли до самого ранку. У Дениса з Танею народився син, чим хлопець дуже гордився. На роботі отримав, обіцяне підвищення. Життя ішло. Про зв’язок Міші з його колишньою дівчиною Денис і не здогадувався.
А у цієї пари теж усе було добре. Оля народила донечку. Міша її дуже любив. Оберігав двох найкрасивіших жінок, піклувався про них, дарував тепло. Оля з Мішею розписались. Весілля не робили. Не бачили сенсу. Так за домашніми турботами і любов’ю Михайла, Ольга забула про Дениса.
Міша інколи приїжджав до брата, навідатися. Про свою дружину і дітей не розповідав. Хіба так, в загальних рисах.
– Я тепер керую бізнесом дружини – мусив зізнатися Денису, бо приїхав на дорогезній машині. Як виявилось, дядько Олі залишив крупний бізнес. Вона була власницею, але займався ним Михайло. Дівчина далека від тих усіх тем, тому довірилась цілком і повністю своєму чоловіку.
Минуло 5 років. У Михайла з Олею народився ще син. Вони переїхали жити у будинок за містом. Так для дітей краще. Свіже повітря, своє подвір’я, більше простору.
З братом чоловік майже не бачився. І адреси своєї нової не давав, адже не хотів, щоб Денис бачив, що він живе з Олею.Тому він був дуже здивований, коли одного дня зустрів його на порозі свого дому. Пом’ятого, замученого, у старому одязі.
– Ледве тебе знайшов.. – сказав Денис.
– А ти яким вітром? – Михайло радів, що Олі з дітьми вдома не було. Вони поїхали на плановий огляд до педіатра.
– Розмову маю. Серйозну… Біда у мене… Танька з татом своїм підставили мене жорстоко! Якісь папери “ліві” я підписав. В “чорнуху” вліз. Грошей тепер винен! А дитина Таньки виявилась не моя!
– Ну це серйозно. Що тепер?
– Вони вже давно це планували! Та контора на останніх подихах працювала. А я дурень! Повівся! Я вже все продав! І квартиру, і машину, і всі заощадження віддав! А мені все одно не вистачає! Поможи, брате, у тебе ж є гроші. Чи у дружини твоєї…
– Вибач, але зараз не маю. Усі гроші в бізнесі. І от квартиру тільки недавно купив. Ремонт закінчив. А дружина.. Дружина точно не дасть..
– Он як ти? Я думав ти мені брат! Єдина рідна людина! А ти!
– Вибач, Денисе, але ти вже не дитина! Повинен сам вміти своїх проблеми вирішувати!
Денис був злий на брата. Алек в голові почав прокручувати усі можливі варіанти допомоги…
– А Олька знаєш де? Вона можливо, мене ще кохає. Точно допоможе..
– Вона заміж вийшла.
На подвір’я заїхала машина. Брати так голосно розмовляли, що й не почули цього.
– Таточку, – бігла 7-річна дівчинка до Михайла на руки. – Ми вже приїхали.
Денису вистачило одного тільки погляду, щоб зрозуміти: дівчинка – копія Олі. Просто як дві крапі води. Він більше нічого не говорив. Зібрався і пішов.
Тоді до будинку зайшла жінка. Вона з Денисом не пересіклась.
– Чого він хотів?
– Грошей. Його свекор кинув у якусь схему..
– Добре. Добре, що він колись зробив такий вибір…
Як ви думаєте, Денис отримав по заслугах? Чи можна Михайла вважати зрадником?
Фото з відкритих джерел
