То було гарного літнього дня. Ми зідзвонилися з родичами, щоб поїхати у вихідні на природу і зібрали майже всіх. Були мої батьки та чоловіка. Наші куми й всі з дітками. Чоловіки взяли зі собою вудочки, гітару. Ми знайшли гарну галявину, розклали намети й розпалили багаття. Такого смачного шашлику ще ніколи не вдавалось.
Перед виїздом чоловік поїхав заправити машину, а ми якраз дозбирували необхідні речі. Повернувся він не один. Спереду сиділа молода жінка, а в автокріслі її дочка.
– Знайтесь, Орися. Вона поїде з нами поки її чоловік затримується на роботі. Ми колись працювали разом – пояснив коханий.
Ці вихідні були одними з найкращих в моєму житті. Діти гралися на природі. Ми з кумами позгадували юність, так сміялися з наших історій і просто відпочивали від рутини та шумного міста. Шкода, що до Орисі чоловік так і не приєднався.
Ми почали збиратися додому. Всі сіли по машинах і Орися поїхала з нами. Тепер вона була не такою зажатою в розмові й ми цілу дорогу дружньо розмовляли про себе, дітей, новини.
Через тиждень я почула як чоловік з кимось солодко розмовляє телефоном, дякує за проведений час і хоче заїхати завтра. Я відразу все зрозуміла, але дослухала до кінця.
– З ким ти розмовляв? – влетіла до кімнати дружина.
– Та ні з ким… – чоловік поглянув на жінку і відчув, що вона про все здогадалася, почервонів і намагався все пояснити. – Гаразд, немає сенсу далі це приховувати. У мене стосунки з Орисею. Давно. І її дитина від мене. Пробач.
Я одразу подала на розлучення і мало не впала в депресію. Наступним ляпасом стало те, що на пікніку куми добре знали, хто така Орися і вміло це приховували не один місць. Мене пошили в дурні найближчі люди. В один момент я втратила чоловіка і своїх друзів. Та мені треба бути сильною заради сина.
Що б ви робили в такій ситуації?
