Ольга почула стукіт у двері, а за ним і дитячий тупіт. Сусідські діти любили пустувати. Жінка вийшла на сходовий майданчик, щоб крикнути їм, що так робити не можна. Раптом вона почула, як двері захлопнулися. Тілом пробіг холодний піт. Всередині залишилася однорічна дитина.
Молода дівчина подумки лаяла свою матір, яку вже неодноразово просила полагодити замок, а вона лише відкладала все на потім. Ось і дочекалася. Що тепер робити? Усі сусіди на роботі, окрім баби Ліди. До неї Ольга звернулася б по допомогу в останню чергу, адже пенсіонерка завжди була злою та непривітною. Та ситуація була критичною.
Заплакана Ольга постукала до сусідки. Вона відчинила і запитала:
– Що трапилося?
– Розумієте, – схлипуючи почала вона, – у мене вдома дитина, а двері зачинилися.
– Запасні ключі є? – спохмурніла стара.
– У мами є, але вона на роботі…
– Гаразд, тоді ти заходь, а я зараз придумаю, де взяти машину, щоб з’їздити до неї.
Рішучість Ліди допомогла Ользі відчути себе в безпеці.
– Тут у мене чайник з водою, а на столі свіжа випічка. Пригощайся, – командувала жінка.
Через тридцять хвилин сусідка повернулася з ключами в руках.
– Ох, пощастило зловити попутку! І грошей з мене не взяли, – втомлено зітхнула старенька. – Я так спішила, що уся мокра й задихана повернулася.
Ольга кинулася до баби Ліди і міцно обійняла її.
– Не знаю, як я маю вам віддячити! Ви мені так допомогли! – щиро казала дівчина. – Виявляється, що ви така добра…
– Тобто? Хіба я зла на вигляд?
– Та ні…Добра і чуйна, – зашарілася Ольга.
– Гаразд, то пусте, – відказала Ліда. – Я б теж мала сина твого віку, якби не…
Жінка не змогла договорити. На очах виступили сльози.
– Ну чого ж ви? Заспокойтеся, – Ольга знову пригорнула до себе стареньку. – Ходімо краще до мене, бо там дитина сама.
Старенька сусідка і молода матуся застали однорічного Кирила з усмішкою на обличчі й іграшкою в руках. Малюк нещодавно прокинувся і навіть не зрозумів, що відбулося. Він безтурботно лежав у своєму ліжечку.
– Синочку мій, мама поряд, – промовила Ольга. – Знайомся, а це тітка Ліда…
Сусідка ніжно усміхнулася і взяла малюка на руки.
***
Ця подія стала початком міцної та відданої дружби між сусідами. Ліда й Ольга, незважаючи на різницю у віці, завжди мали про що поговорити. А у маленького Кирила з’явилася ще одна любляча бабуся.
А які у вас стосунки із сусідами?
