У нашому селі жила жінка. Була вона не дуже старою, років під 60, але ні з ким не спілкувалася. Похмура, відлюдькувата. Не було у неї ні сім’ї, ні подруг, навіть на вулиці ні з ким не віталася. Зустрінеш її, вона очі в землю опустить і мовчки повз пройде. Вітатися ні з ким не хотіла і не віталася. Знали про неї мало – працює сторожем на якомусь підприємстві, їздить в сторону міста, родини немає, дітей немає. Про своє життя нікому нічого не розповідала, особисто не ділилася.
Що тільки про неї не складали – і вбила, і вкрала, плітки бігли попереду, як перекотиполе! Дорослі її засуджували, така мовляв, сяка, навіть привітатися не хоче, цяця якась! А вже ми, дітвора капостили їй по повній! Те ворота підіпремо, так що вийти не може, то в городі полуницю покрадемо, то яблука струсимо.
Зараз, вже у віці я розумію всю жорстокість нашої поведінки до самотньої людини, а тоді це було весело. І жодного разу вона не поскаржилася батькам, не прийшла до голови – все сприймала, як належне. І мовчки! Якби, звичайно хоч хтось з батьків надавав нам лящів за такі витівки, то ми б притихли, але батьки самі і боялися її, і не любили. Називали в селі її «стара карга». Чому стара, незрозуміло, але хтось назвав так і прізвисько приклеїлося, інакше її вже ніхто не називав.
Ну і як же в селі обійдеться без «відьми»! Якщо хтось незрозумілий, то відразу відьма! Так і кликали її, за очі звичайно. В очі боялися – раптом нашле чогось нехорошого.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Після школи я на багато років виїхав з села, а коли повернувся, то першим ділом зустрів її. Будинок її недалеко від нашого стояв. Була вона вже старенька, згорблена, але така ж відлюдькувата! Пройшла вона повз мене так само мовчки, не вітаючись, на моє вітання не відповіла.
Життя закрутилося – робота, дружина, діти! Будинок батьківський потрібно було підремонтувати, та й господарство не маленьке! Колись мені не було коли згадувати про сусідку свою, поки не цей випадок.
Бабка померла і мене покликали свідком, як сусіда. Дивний стан я відчув, увійшовши в її будинок. Чисто, затишно, в’язані скатертини – серветочки. Чисто побілена піч, це враховуючи, що вік у неї був досить похилий. Тут жила людина, яка по-справжньому любила своє житло і доглядала за ним. Живність вона не тримала, іноді тільки курей пару бігали по двору.
За документами виявилося, що звуть її Ірина, і років їй на момент відходу було 88. І було ще багато квитанцій, великі стопки, акуратно пов’язані і складені в коробку! Коли ми з представниками влади розглянули ці квитанції, то всі ахнули.
Ірина відсилала чималі суми в один дитячий будинок. Регулярно, з місяця в місяць, про що свідчили корінці квитанцій. Ось так багато років наша відлюдькувата «відьма» допомагала дитячому будинку, віддаючи йому більшу частину своїх грошей, а ми ще й обкрадали її город!
Не хочу говорити про те, яке почуття зазнали багато хто з нас, дізнавшись про ці перекази. Нам урок, і вічний жаль з приводу своєї ницості. Мені більше немає що сказати…
Що ви дума\те про такий благородний вчинок Ірини?
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
Спосіб, який допоможе розваритися гороху за 10 хвилин без попереднього замочування
Думали, світу більше немає чим вас здивувати? Ось 27 фотографій, які доведуть протилежне
Народний засіб очищає нирки, усуває пісок, слиз, розчиняє камені та лікує цистит! (Як виявилось це міф)
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
Тест для уважної нареченої: віднайди багатого нареченого
3 важливі стадії розвитку сина! Це має знати кожна мама
Як чужі люди виявилися відданішими і поряднішими від рідних дітей
Виберіть одне з зображень лотоса, і отримаєте пораду, яку ви зараз потребуєте
Ніжний торт “Пташине молоко” без випікання і желатину – покроковий рецепт
В один прекрасний момент про нього згадує його біологічна мати. Вона прийшла вимагати, щоб він її утримував
Дівчинка сиділа на задньому сидінні, а тато з сусідкою її навіть не помітили і пішли прогулятися
– Чудовий хлопчик, Надійка, – говорила бабуся після втечі шанувальника, – але, на жаль – не нашого кола
Господар, який весь цей час уважно слухав свого собаку, невпинно погладжуючи його по голові, підняв на нас повні сліз очі і запитав: – Скільки я вам винен?
Швидкий рецепт смачних і пухких рогаликів
