Старенький дідусь Фома глянув косо на молоду дівчину. “Ох, видно, що то міська краля, не для життя в селі народжена” – подумав чоловік. Однак, допомагав дружині приносити страви на стіл – приїхав син з нареченою на оглядини.
Сини їх не кожен день з нареченими знайомили, а тут першим вирішив молодший несподівано з’явитися на поріг під руку з дівчиною. Завівши в будинок довгоногу, гострозору дівчину, він заявив: «Знайомтеся, це моя дружина Аліна».
У матері від такого сюрпризу відвисла щелепа, а батько, крекнувши, присів. Вони мовчки переглянулися, мовляв, давай зустрічати гостей.
Галина Іванівна швидко відкрила комод, де у неї лежала нова накрохмалена скатертина, спеціально для особливого випадку. Збігала в комору за заготовками. Принесла банки з малосольними огірочками, салатами, грибочками. А сама все думає: «Ось це мода нині пішла, ні словечка, ні звісточки, а тут дивіться-но дружина …» Не витримавши, вона відвернулася і почала плакати. Скільки старань доклали, виховали, до традицій привчали, а він гляньте що вигадав.
– Мамуся, ти що, все ж добре. Ви обов’язково потоваришуєте, а поки ми з Аліною до озера підемо, ми недовго …
Після того як двері за молодими закрилася, Галина Іванівна повернулася до чоловіка, і витерши піт з чола, розплакалася.
– Ну, годі тобі, радіти треба за молодих, – щосили заспокоював дружину дід Фома.
– Ой, а ти бачив, що на ній одягнене? Йде по селу, а пузо голе, ось це мода … позорище яке для нас буде.
Дід, ворушачи вусами, посміхнувся:
– Ну, ви то, баби, краще про моду знаєте. А сама забула, в чому перший раз з’явилася тоді …
– Це коли? Я була в пристойному ситцевому платті в білий горох. Такий фасон був раніше модним.
– Ну, ну … – посміхався дід Фома, гладячи рукою бороду.
– А ім’я-то яке, – не могла заспокоїтися жінка, – подумати тільки Аліна, як з казки їй Богу. Тобі нікого вона не нагадує?
– Ні.
– Адже вона копія Марини, пам’ятаєш, ти ще упадав за нею.
– Ох, мати, знайшла що згадати. Я ні за ким крім тебе і не упадав. Разок пішов проводжати, а ти до гробу тепер згадувати будеш.
– А що ж в дружини її не взяв? – в блакитних очах Галини Іванівни з’явився блиск, а на щоках з’явилися пустотливі ямочки, від яких Фома завжди був у захваті.
– Ямочки твої вже відразу мене з розуму звели, та ноги довжелезні сподобалися ….
– Та ну тебе, – відмахнулася жінка і повернулась до плити. А чоловік правий, у неї були гарні, довгі, стрункі ноги, які в окрузі ще пошукати треба було. Ех, як же швидко пролетів час, думала Галина Іванівна.
Скоро прийшли молоді, всі посідали за столом, випили за щасливу нову сім’ю.
– А скільки тобі рочків, дівчинко? – запитав дід Фома.
– Двадцять три, – відповіла Аліна.
– А працюєш де?
– Я вчителька початкових класів.
– Значить, дітей розуму навчаєш. Хороша робота. А батьки твої хто?
Несподівано дівчина опустила очі, ніби вирішила подивитися уважніше, що лежить у неї на тарілці.
– Тату, немає у неї батьків. Аліна сирота, виросла в дитячому будинку.
Дідові стало дуже незручно, і він замовк.
– Господи … – зітхнула Галина Іванівна, ледь не впустивши огірок, який мала намір покласти в тарілку невістки, – хороша моя … ти їж, їж, голодні з дороги.
А пізніше дід, не порушуючи старих традицій, показав свої військові нагороди. Він пишався своїми орденами, медалями, старими, пошарпаними подяками. І тільки мати не могла знайти собі місця, погляд її розгублено блукав то за чоловіком, то за сином, то за невісткою …
***
Увечері молоді знову пішли на прогулянку. Галина Іванівна накинула шаль і вийшла у двір. Вона сіла на ґанок, а чоловік присів поряд.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Серпнева ніч була дуже теплою, зірки на небі мерехтіли дуже яскраво, і від цього воно здавалося ще ближче. Люди похилого віку занурилися в спогади.
– А пам’ятаєш наше весілля? Тоді вечір один в один був як сьогоднішній, а ти …
– Так це згадувати вже ні до чого … ми вже зовсім інші. Ти краще б паркан підлатав, та й дах поремонтувати треба. Поки син тут, зробили б разом.
Дід Фома, зітхаючи, покосився на дружину.
– Як зазвичай. Сіра ти якась, Галино. Ніякої романтики з тобою.
– Треба було Марину за дружину брати, та аж надто романтична була, – єхидно сказала Галина Іванівна.
– Ех ти, дурненька моя стара …
На ніч старі лягли на скрипучому старенькому дивані, а ліжком в кімнаті поступилися молодим. Діда Фому мучило безсоння. Він чув, як з іншої кімнати лунає завзятий сміх невістки. Дідові згадалося, як він зробив пропозицію молодий красуні Галі, і ось вони вже йдуть під вінець і доглядають за маленьким синочком ночами. Він вставав до колиски й колисав малюка, щоб його втомлена дружина змогла трохи поспати …
Ці далекі, світлі, напівзабуті спогади запали йому душу. Дід ніжно погладив дружині плече. Та здригнулась і відвернулася, щось пробурчавши крізь сон.
– Ох, кохана моя, я не можу життя своє уявити без тебе, – тихо промовив чоловік.
А які у вас стосунки у родині?
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Навіть старі бабусині сковорідки заблищать як нові: перевірений засіб
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
– Позичати родичам гроші – то собі гірше робити, – казав чоловік. Шкода, що я його тоді не послухала.
Питання було піднято ще раз – син і невістка приїхали до нас в гості в міську квартиру з нагоди чергового сімейного свята. Я знову категорично заявила, що їм на нашу дачу дорога закрита
“У снах завжди приходять підказки” — тлумачення снів за днями тижня
Най-най Знак Зодіаку: чим ви кращі за інших?
Простий розчин від якого ваші квіти будуть гарно цвісти
Програма очищення організму, яка виручить вас за один день
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Що змусило молодого хлопця забрати жити до себе літню сусідку?
– Доведеться трохи потерпіти! – зціпивши зуби сказала Катя, коли наважилась відвідати матір. ЇЇ вже 8 років не було у рідному місті
Весілля мого сина не забуде ніхто. На ньому розкрилося дві страшні таємниці
Відмовилася дати зовиці грошей на лікування дитини, вже накипіло. Вони ще колишній борг не повернули. Думає, що ми ті купюри малюємо чи що?
На вішалці одне-однісіньке висіло її стьобане пальто. Старенька наділа його, взяла вузлик, причинила за собою двері, пішки спустилася на вулицю
Художник-самоучка перетворює металеве сміття в неймовірні скульптури
Справжня любов виглядає ось так, що б там не казали
10 ознак того, що ваш хлопець і ваші відносини роблять вас нещасною
