Донька з чоловіком жартома називали її “халупка”. Після весілля молодята переїхали туди, адже поки що не мали грошей на власну велику квартиру. Але такі слова ображали Івана Миколайовича, адже коли він був ще малюком, то його батьки жили бідно. А ось одного дня приходить його татусь й повідомляє радісну новину – на заводі всім працівникам видали житло! Тепер ось вирішив зробити добру справу і віддати квартиру своїй єдиній донечці Іринці.
То молоді там євроремонт робити збиралися, а вже наступного дня хотіли переїхати на орендовану з красивим інтер’єром, а цю здавати, а ось тепер у них новий план:
– Треба цю квартиру продати, взяти іпотечний кредит і купити нормальну квартиру в новому будинку. Не в халупі ж дітей народжувати! – сказав зять.
З вигляду дочки було зрозуміло, що вона дуже пишається тим, який розумний у неї чоловік.
– Дамо оголошення про продаж, ріелторів підключимо. Вони все оформлять, а вам потім тільки на угоду треба буде приїхати – продовжував Олег.
– Щоб кредит взяти багато розуму не треба, його потім довго віддавати доведеться. Чим платити збираєшся? – суворо запитав Іван Миколайович.
– Ти, татусю, не переживай. Ми все розрахували. Олежик зараз нормальні гроші отримує, водіям добре платять. Розплатимося, не хвилюйся – заторохтіла дочка.
– Тільки нам поручитель потрібен, щоб кредит дали. Ми хотіли тебе попросити. Треба просто поїхали з нами в банк, напишеш, що ручається, що ми нормальні люди, вчасно все платити будемо.
– Ага, нормальні. Особливо ти, доню. Згадай, хто за тебе залишок кредиту за смартфон вносив? Загалом так, мої дорогі. Квартира ця дісталася мені від батьків і розтринькати її мені ніяк не можна. Поручителем я теж не хочу бути. Давайте так: я її продам і куплю іншу, яку виберете. Є у мене заощадження, а не вистачить – сам кредит візьму. А ви в новій квартирі робіть ремонт, який хочете. Вона ж вам і дістанеться потім.
Зять аж підстрибнув на місці.
– Пане Іване, ви уявляєте, в яку суму там ремонт обійдеться?! Сенс мені в чуже житло вкладатися. У разі чого ви мене випрете звідти і все.
– Ось ти як заговорив! Тобто ти хочеш, щоб я продав свою квартиру, став поручителем за кредитом, а нову квартиру на тебе оформили?! – скипів старенький.
Іринка з Олегом дуже образилися та батька. Вже майже тиждень у гості не приходять та навіть не телефонують. Та й дідусь не хоче першим миритися, адже не вважає, що сказав молодятам щось погане.
Хто не правий у цій ситуації ? Хто повинен вибачитися?
