Випала нагода придбати собі новеньку квартиру-студію. Я подумала, що це хороша ідея, тим більше живу одна, а 30 квадратів мені вистачить з головою! Ще й засклений балкон. Думала переїду і буду насолоджуватись апартаментами.
Я одразу підмітила собі усі переваги. Адже у такому помешканні все знаходиться на виду, все під рукою і багато вільного простору.
Планування мені дуже подобалось, низький уклін архітекторам. Будинок новенький, свіжа побілка і буде зручне розташування. Я поселилася туди мало не першою. Ще й місце на стоянці взяла козирне, під накриттям. Сусідів як таких ще не було, тож я навіть двері могла не зачиняти, ніхто б і так не зайшов.
Найбільше мені подобалась частина, де була кухня. В одній стороні помістився і холодильник, і плита, і посудомийна машина. Почуття ейфорії мене ще довго тримало. А потім я стала все частіше помічати недоліки.
Проблеми з вентиляцією
Я звикла з дитинства, що у квартирі вікна відчинені. Правда зараз зима, але провітрювати все одно потрібно. У квартирі батьків дуже добре працювало опалення – провітрив житло і за кілька хвилин знову тепло. Чого не можу сказати про свою домівку. Відчиняєш і за мить у домі нестерпний холод! Рахунок за опалення стрімко зріс.
Так само, коли щось готую. Варила борщ, вся пара в лице, вікна запотівають і не можеш не відчинити, адже тоді є ризик появи плісняви. Не кухня, а лазня якась. У ванній та сама історія, боюся, щоб грибок не завівся.
Прийшлося відчиняти балкон. Стіни то остигали, але самі вікна покривались морозом. І у квартирі миттю ставало темніше. Така собі історія.
Відносини з сусідами
Не скажу, що у мене були погані сусіди. Переважно це молоді перспективні люди. Я їх розумію, нове і таке бажане житло, хочеться скоріше обжитися, створити затишок. Тому частенько з різних кутів доносились звуки дрельки. Інколи я думала, що хтось просвердлить мою стіну. Це страшенно дратувало, коли хотілося простого спокою.
Інші люди, що трохи пожили у новобудові, як я теж розуміли, що тут невигідно. І здавали своє помешкання в оренду. мешканці тут мінялися як пасажири маршрутки, навіть нереально встежити, не кажу вже про якісь знайомства.
Потім мені стали надокучати звуки порохотягів, пральних машинок та іншої побутової техніки. Останньою краплею стала вентиляційна система. Вона ж мала забирати повітря, а натомість моя квартира інколи наповнювалась ароматом сигаретного диму.
Тепер я розумію, чому звідси з’їжджають люди. І я зробила точно так само. Особливо, коли на роботі стали підмічати, що мій одяг сильно пахне їжею.
Я продала квартиру і видихнула з полегшенням. Краще житиму в простіших, але комфортніших умовах!
А ви стикалися з подібними проблемами? Як вирішували ситуацію?
