У вихідні ми з дружиною любили їздити в торговий центр. Так ми проводили час разом, на люди вийшли, себе показали. Вона складала список, щоб ми купили продуктів на тиждень. Це був звичайний день, що не передбачав чогось особливого.
Ми вийшли з будинку, сіли в машину. Я під’єднав телефон до хенд фрі, щоб зручно було їхати й в разі чого відповісти на дзвінок. З дружиною у нас були гарні стосунки, я нічого не приховував від неї, тому я не хвилювався, що вона почує щось зайве.
І за деякий час музику перебив вхідний дзвінок. Я підіймаю трубку і зі всіх динаміків чути радісний жіночий голос:
– Андрію, я вагітна! Ура, нарешті це сталося! Тобі віриться? Я така щаслива!
Дзвінок відняв у мене дар мови. Я ж знаю, що з дружною абсолютно чесний і все розповідаю, але після почутого у мене побігли мурашки по шкірі. Вона уважно глянула на мене, а її очі бігали туди-сюди й намагалися зрозуміти, що це було.
– Мені було погано кілька днів, я підозрювала отруєння, але ми з чоловіком пішли до лікарні, і дізналися цю чудову новину! Можна завтра відпроситися з роботи? Я хочу встати на облік.
Спершу поясню, що тут до чого. Я начальник відділу і 80% моїх підлеглих жінки й дівчата. А це дзвонила одна з них.
Тоді я видихнув з полегшенням і помітив посмішку на обличчі дружини.
– Віка, ти що? З цього і треба було починати розмову.
А дружина як почне заходитися від сміху, що аж сльози витирала.
Віка зрозуміла, що начальник з дружиною і вибачилась за цю ситуацію. Цілу дорогу дружина кепкувала з мене і ми ще довго сміялися з того дзвінка.
В понеділок я скликав до себе всіх підлеглих і поділився цією історією. Пояснив, що такі новини слід повідомляти трохи іншими словами. Така от поїздка видалась.
А як би ви повідомили таку новину?
