Після обіду до Раїси прийшла рідна сестра. Стала розповідати, що в тієї немає совісті. Як вона могла двох доньок з дому вигнати? Куди їм тепер іти?

Кілька днів тому до Раїси зайшла її рідна сестра. Не встигла навіть поріг переступити, як почала повчати сестру. На весь двір кричала, що в тієї совісті немає.

–  Навіщо ти вигнала з дому рідних доньок? Куди ж вони тепер підуть? В однієї немовля на руках. Інша вагітна. А ти навіть допомагати їм не збираєшся. Це ж твої діти. Тобі серце за них не болить?

– От і візьми їх до себе, якщо ти така добра, – знизала плечима Раїса, а в її голосі й справді не було ні краплі жалю.

Жила вона зараз сама. Чоловіка не стало вже давно, а діти повиростали. На свій хліб давно перейшли.  Доньок, до слова, Рая на ноги ставила самотужки. Допомагати було нікому. У кожного власних клопотів удосталь. Жінка завжди жила думкою, що скоро стане легше. Діти повиростають і турботи закінчаться. Чекала цієї миті з нетерпінням.

Але вийшло зовсім не так.

Одна із доньок привела до материного дому свого нареченого і заявила, що жити їм більше немає де, тому доведеться потіснитися.

– Ми тимчасово поживемо тут. Заважати не будемо, – сказала доня з такою безтурботністю, ніби йшлося не про сімейне життя, а оренду хостела.  

Діватися Раїсі було нікуди.

Згодом у подружжя народилося дитя. Донька пішла в декрет і про роботу навіть забула. Працював тільки її чоловік. Однак отримував так мало, що про переїзд дітей Раїса навіть не мріяла. 

Попри те, що старша доня зумисне залишилася вдома з немовлям, все одно постійно просила материної допомоги. Дівчина просила неньку посидіти з онуком, а вільний час витрачала на себе. Годинами просиджувала у ванній, забуваючи, що вона не безкоштовна. Комунальні рахунки, ясна річ, оплачувала Раїса.

Якось жінка зробила зауваження доньці, а та тільки руками розвела. Сказала, що допомогти нічим не може. Грошей у неї немає, а митися все одно треба.

Молодша ж донька Раїси нещодавно закінчила навчання. Навіть на роботу влаштувалася. Матір спочатку раділа. Думала, що хоча б з молодшою клопотів буде менше. Вірила жінка, що Мирослава й фінансово підтримуватиме сім’ю. Але дитина тільки знизала плечима і заявила, що, якщо сестра нічого не платить, то і вона не збирається.

А через деякий час і Мирослава зятя в материн дім привела. Тепер квартира нагадувала рукавичку. Раїсі ж там місця не було. 

Спочатку жінка терпіла, а тоді збагнула, що більше так тривати не може. 

Одного дня Раїса заявила донькам, що у них є декілька тижнів, щоб знайти собі нове житло. Де і як жінку не цікавило. Можуть орендувати або купити – їй діла до того не було. Більше допомагати вона нікому не збиралася.

Доньки засмутилися. Але перечити мамі не могли.

Старша Оксана з чоловіком з’їхала в орендоване житло. Мирослава змушена була поїхати в село до чоловікових батьків.

Доволі довго дівчата не спілкувалися з мамою. Вважали, що та вчинила з ними дуже підло. Але з часом образа почала зникати. Тепер вони і в гості приїжджають, і до себе кличуть. 

Тож Рая жодного разу так і не пошкодувала про скоєне. Вважає, що вчинила правильно. Інакше доньки ніколи так і не наважилися б взяти відповідальність за своє майбутнє у власні руки.

А як гадаєте ви: чи вчинила Раїса правильно, прогнавши рідних доньок з дому?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector