Якось вийшло так, що син з невісткою буквально перевезли до мене свою дитину. Я звичайно люблю з онуком сидіти, але це вже занадто. Вони ж кажуть, що дитині краще у селі, біля природи, а не у міській квартирі. Звичайно, це добре, проте онук скоро геть їх забуде, а дитина повинна жити з батьками. Крім того, вони навіть фінансово нам не допомагають.

На додаток, нещодавно вони позичили у мене велику суму грошей, аби купити телевізор. До того ж, не собі, а батькам невістки. Син обіцяв, що гроші віддадуть за декілька днів, але минуло вже 2 тижні й вони мовчать. Ввечері мені подзвонив син та сказав:
– Мамо, я знаю в тебе там на картці ще є гроші та й пенсія… Я думаю, ви з малим на ці гроші проживете. Просто у нас є плани, які потребують великої кількості грошей. Максима ми поки забирати не будемо, нехай до кінця літа буде в тебе.
Звичайно, різне буває, але тут вони вже перегинають палку. Я дуже люблю свого онука й готова його виховувати, проте нормально жити та годувати дитину всім необхідним на свою пенсію я просто не можу. Можна хоча б якусь мінімальну суму мені надсилати? Коли я сказала про це синові й нагадала за позичені гроші, він просто кинув слухавку.
Просто я звикла, що всі мої кошти йдуть на потрібні речі, а не просто на якісь миттєві забаганки. Вже за декілька хвилин мені зателефонувала моя невістка. Я так зрозуміла, що син почав наполягати, аби вони повернули мені мої гроші.
– Доброго дня. Я щось не розумію, чому ви постійно докоряєте нам з вашим сином. Це ж ваш онук! – кричала невістка.
– Я докоряю?
– Ваша задача – сидіти з онуком й тихенько мовчати. Не заважайте нам жити та заробляти гроші.
– Золотце, ти б взяла квитки та й приїхала б до свого синочка, тому що він вже навіть не пам’ятає як ти виглядаєш.
– Знаєте, я сама знаю, коли мені треба їхати, а коли ні. Нема чого нам за гроші дзвонити, сидіть з онуком!
Я навіть відповісти не встигла, як вона кинула слухавку. Ніколи б не подумала, що до старшої людини, до свекрухи можна так говорити! Я для них що, нянька?
Ввечері зателефонував син, вибачився, але пояснив, що ніяк повпливати на неї не може, а йти не хоче, тому що дуже кохає. Сказав, що постарається надіслати нам гроші. Я йому сказала, що грошей просити не буду, онука сама виховаю. Тільки коли вони все зрозуміють буде вже дуже пізно.
Максим про них вже навіть не згадує. Тут в нього є я і його друзі. Я намагалася говорити з сином, але все марно. Він просто слухає свою дружину. Я сказала, що вона навіть сюди не приїжджала!
Що б ви робили на моєму місці?