Мені уже 27 років. Майже усе своє життя я прожила у прийомній сім’ї.
Своїх біологічних батьків я не знаю. Лиш мені говорили, що мама народила мене у 17 і залишила у роддомі, бо не мала куди дітись зі мною. Тоді я 5 років пробула у дитбудинку, звідки мене і забрали Олег і Надія – мої мама і тато. Вони нічого не приховували, розповіли усю правду. В їхній сім’ї ще було двоє дітей – Оля і Петро. Вони подружились зів мною, ніколи не ображали, навіть захищали від інших дітей в школі.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Ми не жили дуже розкішно, але нічого не потребували. Я була вдячна й за це. Після школи я пішла вчитись в медучилище на медсестру. Навчання було в місті, там я жила в гуртожитку, та на вихідні завжди приїжджала в село до батьків та брата з сестрою – почастувати їх гостинцями.
Одного дня мені зателефонувала мама і сказала, що на моє ім’я додому прийшла повістка до суду. Я здивувалась. З чого б це? Мама, звісно, переживала чи я часом чогось не накоїла. Та я її заспокоїла і запевнила, що і не підозрюю причини. В щоденних турботах успішно забула за ту повістку.
А вчора з мамою розмовляла про навчання, про життя і вона вкінці запитала чи я часом не забула, що завтра відбудеться засідання.
Сказала, що пам’ятаю, а сама квапливо напирала номер напарниці, питала чи вона зможе мене завтра підмінити. Я ще підпрацьовувала у місцевій поліклініці. Тому потрібно було вирішити це питання. Волна, хвала Богу, погодилась.
Я добряче виспалась, поснідала і почала збиратись. До залу засідання було йти трохи далеко, та я спеціально вийшла швидше, аби подихати повітрям і насолодитись погодою.
Опинилась біля будівлі суду. Зайшла всередину. Знайшла потрібний мені зал. Там сиділи люди мені незнайомі. У процесі зачитування постанов зрозуміла, що мова йтиме про моїх біологічних батьків.
Суть була от в чому. Жінка, яка мене народила заповіла мені квартиру. Після мого народження вона втратила батьків, так і не була одружена до кінця своїх днів і дітей інших не мала.
Мені повідомили, що я єдина спадкоємиця, більше ніякі родичі на майно не претендують, тому я можу оформлювати документи на право власності.
У мене забракло слів від цієї новини. Перше, що я зробила вийшовши з зали суду – купила квиток на автобус додому.
Мама надзвичайно с переживалась: що ж я роблю тут посеред тижня за білого дня. Я розповіла про постанову у суді і подарунок, який мені залишила біологічна мама. Поділилась з нею своїми сумнівами, чи правильно я роблю, що приймаю цю квартиру. Та вона мене запевнила:
– Все що не робиться – робиться на краще.
А ви теж вважаєте, що дівчині було варто приймати подарунок?
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Навіть старі бабусині сковорідки заблищать як нові: перевірений засіб
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
– Позичати родичам гроші – то собі гірше робити, – казав чоловік. Шкода, що я його тоді не послухала.
Питання було піднято ще раз – син і невістка приїхали до нас в гості в міську квартиру з нагоди чергового сімейного свята. Я знову категорично заявила, що їм на нашу дачу дорога закрита
“У снах завжди приходять підказки” — тлумачення снів за днями тижня
Най-най Знак Зодіаку: чим ви кращі за інших?
Простий розчин від якого ваші квіти будуть гарно цвісти
Програма очищення організму, яка виручить вас за один день
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Що змусило молодого хлопця забрати жити до себе літню сусідку?
– Доведеться трохи потерпіти! – зціпивши зуби сказала Катя, коли наважилась відвідати матір. ЇЇ вже 8 років не було у рідному місті
Весілля мого сина не забуде ніхто. На ньому розкрилося дві страшні таємниці
Відмовилася дати зовиці грошей на лікування дитини, вже накипіло. Вони ще колишній борг не повернули. Думає, що ми ті купюри малюємо чи що?
На вішалці одне-однісіньке висіло її стьобане пальто. Старенька наділа його, взяла вузлик, причинила за собою двері, пішки спустилася на вулицю
Художник-самоучка перетворює металеве сміття в неймовірні скульптури
Справжня любов виглядає ось так, що б там не казали
10 ознак того, що ваш хлопець і ваші відносини роблять вас нещасною
