Мені у спадок перейшла невелика двокімнатна квартира від батьків. Тоді у мене вже була дружина та дитина, тому сестра погодилася поступитися мені. Тим паче її влаштовувало життя на орендованій квартирі з подругами.
Зараз ринок дуже нестабільний. Ця квартира знаходиться у далекому районі, стан не дуже хороший. Та і якщо поділити це житло з Тетянкою, то все одно не вистачить. Ну хіба кожному по кімнаті купити та все. А потім ще робити ремонт, купувати нові меблі – це дуже довго. А тут сестра мені потішила новиною, що скоро збирається заміж. Знаю, що вона не так багато заробляє, та і важко знайти нормальну квартиру за 5 тисяч. Порадився з дружиною, щоб Таня пожила у другій кімнаті зі своїм нареченим, місця для всіх вистачить. Тому через декілька днів я допомагав сестрі переносити речі.
Не те, що я тісно спілкувався з Сашком чи товаришував з ним, але він був чудовим хлопцем. Таня б не обрала собі у чоловіки якогось неробу чи тюхтія. Однак, вже через місяць спільного життя я зрозумів, що дуже помилявся. Просто дівчина приховала від нього деякі факти про житло. Не хотіла вдаватися у деталі. Сашко думав, що я з дружиною тут поживу декілька місяців та переїду геть. Не знав про те, що половина квартири переписана на мене.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Все почалося зі звичайної шафи. Ми тоді з Сашком й Тетянкою робили невелику перестановку в їх кімнаті. Я спеціально взяв вихідний на роботі, бо хлопець, м’яко кажучи, має криві руки. Не знав, як правильно складати дверцята, не міг навіть молоток правильно тримати. Ну ось такий він “чудовий” майстер. Та і що взагалі з нього можна взяти? Після себе навіть чашку не може помити. Чесно кажучи, я не здивувався, коли Таня розповіла, що хлопця звільнили з роботи. Ну тоді вирішив допомогти. Але згодом пожалів, що взагалі почав ту розмову.
– Сашко, у мене на роботі треба помічника для інженера. Там тебе всьому навчать, зарплата хороша та і графік нормальний.
– Не треба мені тут поради роздавати, без тебе впораюся, – дорікнув Сашко.
Можливо, я його образив такими словами або він просто мене не зрозумів. Ми зайшли на кухню, щоб пообідати.
– Постав кефір на місце, – крикнув до мене хлопець, – я ці продукти на наші з Танею гроші купую, а ти так нас об’їдаєш! Взагалі, це не твоя квартира!
Ось тут я вже не міг змовчати. Вирішив розповісти про всі таємниці – і про те, що половина квартири належить мені, і що це саме я запропонував їм переїхати до нас. Ну а про те, що я за всіх оплачую комунальні послуги вже не заїкався. Не хочу зараз виглядати справжньою скнарою, який буде рідних обдирати до нитки.
Бачив, як Сашко зніяковіло почервонів. А потім розвернувся та голосно грюкнув дверима. Ми не розмовляли декілька днів. Просто я не люблю, коли у моїй квартирі так нахабно командують. Він же нічого тут не робить!
А кого ви підтримуєте у цій ситуації? Як вирішити таке квартирне питання?
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ось чому жінці насправді не потрібні шлюб і стосунки
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Я довго жила з відчуттям, що ми з чоловіком ніби б’ємося головою об стіну. Працюємо обоє багато, втомлюємося страшенно, а толку ніби й немає. Жили ми вшестеро в одній квартирі: я, чоловік, син, мої батьки і бабуся.
Минуло вже 12 років відтоді, як не стало Юлі. А я все одно не міг відпустити той день. Мені вже тридцять, я живу в місті, працюю, а всередині все стоїть на місці.
Якби не важка хвороба чоловіка, я б ніколи знову не була щасливою…
Доля України: останнє пророцтво мольфара Нечая
До нас приїхала моя мама з села. Тільки ми з нею зайшли в квартиру, як чоловік мені каже – нехай теща їде до своїх родичів. Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою
