Прийшла до подруги пообідати. І час на перерву втратила та до рота жодної крихти не потрапило!

Нещодавно до нас на роботу влаштувалася нова працівниця Богдана. Спершу ми просто віталися, а з часом почали знаходити спільні теми для розмови – так і потоваришували. Звісно, що я допомагала дівчині адаптуватися у колективі, виникали питання з документами – показувала, як все правильно робити. Разом ходили обідати у їдальню, яка була неподалік від офісу та й просто розмовляли по щирості. 

Туди, до речі, дозволяють приходити зі своєю домашньою їжею. Не хочеш вдома готувати – можна купити смачний суп, котлети, картоплю та ще десерти різні є. Тоді я зранку була настільники заклопотана, що забула вдома салат, а у їдальні ще не було нічого свіжого – перед нами інші працівники все найкраще купили. А Богданка якраз здиралася додому на перерву, адже жила буквально навпроти нашого офісу. Вона й запропонувала прийти до неї у гості та скуштувати домашній борщик. 

Мені трішки було некомфортно, адже вперше у подруги та з порожніми руками. Знала, що у неї є малий син та купила йому шоколадку у магазині. Кухня у неї була простора та затишна. На столі стояли дві тарілки з юшкою від супу – можливо, що хтось зранку не доїв? Тоді жінка дістала з холодильника невелику каструлю з супом та поставила у мікрохвильову піч. У мене просто аж слині почали текти від такого ароматного запаху. Вже тримала у руках ложку напоготові.

Але потім Богдана взяла тарілку (не чисту) а ту, де була ранкова юшка, налила борщ по самі вінця та гонорово поставила переді мною. Можливо, що вона так просто пожартувала? А та дивиться на мене та очима кліпає. 

– Знаєш, Богдано, а я зовсім забула, що мені треба на пошту! – намагалася знайти хоча б якусь відмовку, щоб хутчіше одягнути пальто та піти геть. 

Вийшла з будинку зла. Навіщо я взагалі погодилася піти до неї у гості? Вже й апетит пропав, але пішла у магазин. Купила там каву та круасан, сіла на лавочку та перекусила, адже на голодний шлунок не можу працювати. Тепер не знаю, чи далі варто товаришувати з такою “господинею”… 

На вашу думку, жінка надто прискіплива до Богдани? Адже у народі кажуть “З вовками жити – по вовчі вити”. Можливо, що таке правило було у її родині?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector