Коли Ніна повідомила, що записалася на курси самозахисту, я подумав, що у неї дах поїхав. Для дівчат такої краси і невагомості єдиний спосіб самозахисту в нічний час – це чесно віддатися будь-якому хулігану, який проходить повз.
Справжні єдиноборства вчать добродушності. Щоб не прибити ненароком кривдника. Кілька років навчання з раннього дитинства, змінена наноструктура кісток для більшої потужності удару. Ніна вибрала економічні короткострокові курси. І дуже скоро в ній з’явилася агресивна внутрішня сила, нахабна впевненість в собі. Потрапила в секту? Я почав її побоюватися. Скажеш щось не то – вона повз вуха не пропустить, буде застосовувати свої прийоми.
Втім, за її розповідями курси виглядали практичними. Там більше вчили грамотно озиратися і тікати. Далекоглядності – «якщо ти опинилася в підземному переході вночі наодинці з бандою гопників, то помилку ти допустила трохи раніше». А вишенькою до цього вінегрету – прийоми, заборонені правилами будь-яких боїв без правил. Типу, якого завгодно качка після багатьох років в залі може врівноважити влучний удар по яйцях. У дівчат тут безумовний бонус. Що яйця? «Перешкода зайва майже в усякому бою».
Я посміявся, а з нею незабаром сталося ЦЕ. Вона зустріла все у всеозброєнні.
Вийшовши з метро в пізню годину, згадала, що так і не переклала ключі від квартири з зовнішньої бокової кишені у внутрішню, як веліло їй нове вчення. Перевірила – ключів там не було!!! У внутрішній – теж!!! А двері в неї такі, що винести напевно можна. Але з подальшим ремонтом всього під’їзду. Запасні ключі є. Вони в шухлядці, всередині квартири. Де ночувати тепер?
І тут в ній включилися економічні курси. Миттєво почала згадувати, коли перевіряла ключі в кишені востаннє. Точно – перед входом в метро. Значить – витягли кілька хвилин тому. Прямо в метро. Але який сенс в вкрадених ключах, якщо не знаєш квартири? Так що злодій намагатиметься простежити шлях жертви до самого будинку. Проста ж логіка, а завдяки їй Ніна зрозуміла, що зараз за її спиною він – вкрав її ключі і має надію пограбувати її квартиру.
Прислухалася – ззаду кроки на відстані. Навколо нікого. Не озиратись! Зайшла в магазин. На віражі помітила – ну так, ззаду плететься хлопець. Запам’ятала прикмети, довго вибирала пляшку коньяку. Випадковий перехожий за цей час напевно відсіється. Вийшла назовні – ось він, на пристойній дистанції. Переминається, чекає. Пішла, а ззаду знову кроки. Жах. Зрозуміла – найгірше, якщо він нападе ззаду. Розвернулася і пішла хлопцеві назустріч. Mission impossible – не тільки відбитися, а й відібрати в нього свої ключі. Як?! Так легко, якщо ти відвідувала курси.
Сліпуче посміхнулася. Оцінила супротивника – на кшталт боягуз. Зупинився і очима кліпає. Ще одна усмішка – і пакет з пляшкою коньяку летить йому в скроню. Відбився, звичайно. Але це був відволікаючий маневр. Як вчили. Головний удар пройшов непоміченим – туфлею зрозуміло куди. Швидко оглянувши кишені постраждалого хлопця, вихопила в’язку ключів, і тут почула крик – Саша! Що вона з тобою зробила? У імлі намалювалася постать №2.
Це зовсім не входило в сценарій самозахисту. Ніна розгубилася, але: миттєво скинула туфлі на високих підборах, господарсько підхопила обидві туфлі і почала майстерно петляти по складках місцевості. Позаду чувся тупіт в чотири ноги, мовчки, а це було зовсім погано. Набігавшись вдосталь, вона помітила за черговим поворотом укриття і кинула туфлю вперед. Обидва промчали повз.
Ключі, вихоплені у хлопця, не підійшли. Свої вона знайшла потім в сумочці. До сих пір не розуміє, коли і як їх туди засунула. Тиждень виходила на сусідній станції метро і в магазин, де купувала коньяк, не заходила. А коли зайшла, продавчиня просто розцвіла: «Попелюшка знайшлася! Ось тобі туфля і записка!»
У записці було, що хлопцеві ця дівчина дуже сподобалася в метро, і він просто пішов за нею. Набирався рішучості познайомитися. Друга попросив трохи відійти, щоб не заважав романтичній першій зустрічі. А ще він дуже просить повернути свої ключі в обмін на її туфлю.
Вам сподобалася ця кумедна історія?
