На шостому році спільного життя, стосунки Павла і Марії дали тріщину. Чоловік оголосив, що покохав іншу, з Марією жити не може, і, значить, треба щось вирішувати.
Як саме «вирішувати» Павло уявляв собі дуже ясно і без варіантів: дружина з двома дітьми їде в своє рідне провінційне містечко, ближче до тещі, а він – вільний володар власної квартири – приводить в будинок нову пасію. І далі все, як у казці – живуть довго і щасливо.
Але замість того, щоб швиденько почати збирати дитячі речі, Марія кинула в дорожню сумку лише пару своїх суконь, заявивши при цьому, що готова виплачувати Павлові аліменти. На дітей. У відповідь на німе запитання Павла (від подиву чоловік і слова сказати не міг) Марія заявила, що дітям краще залишитися з ним.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Житлові умови у тебе прекрасні, – сказала вона, – та й до дитячого садка вони вже звикли. Так що, краще їм жити тут. А то почнеться: переїзди, новий колектив …
Загалом, немає чого зайвий раз травмувати вразливу дитячу психіку. Звичайно ж, Марія буде сумувати. Але що поробиш, якщо вже Павло вирішив так круто змінити їхнє життя? Серцю не накажеш! Так що, Марія їде, але обіцяє регулярно дзвонити і навіть приїжджати.
– А влітку привозь дітей до нас з мамою, – сказала Марія наостанок, – на свіже повітря і домашні фрукти …
Ніякі заклики до совісті, ніякі заклинання типу «Ти ж – мати!» Павлові не допомогли. Зі словами: «Сам все це затіяв, сам і розбирайся!» Марія помахала чоловікові ручкою.
Павло залишився у власній квартирі – не зовсім вільний і не особливо щасливий. Зате заклопотаний різними життєвими проблемами на кшталт: Де знайти няню? Як варити кашу? Хто поведе дітвору в садок? І так далі і тому подібне.
А тут ще й нова пасія якось знітилася і зажурилася. І явно не збирається жити з багатодітним батьком. Просто з останніх сил тримається, чекаючи, чим же все це закінчиться.
Загалом, вийшли Павлові боком і нове кохання, і прагнення до нового життя. Хотів? Отримуй! За що боролися, на те й напоролися.
Але найцікавіше, знаєте що? А те, що Марію – в зв’язку з цією історією багато засуджують! Виявляється, те, що чоловік її зрадив, це нічого, це зрозуміло. Не вона, врешті-решт, перша! Але як вона посміла дітей йому залишити? Ось, що обурює добру половину і знайомих, і незнайомих.
– Ти мати чи хто? – гнівно запитують вони, – як там твої діти з чужою бабою?
При цьому нікого чомусь не цікавить, а як там мільйони інших дітей? Ну, ті, яких тати спокійненько залишили з мамою. Багато хто навіть аліментів не платять. І на вихідні не провідують, і в гості на літо не кличуть.
Але це вважається нормальним. А ось те, що одна з таких кинутих дамочок вирішила залишити дітей чоловікові, на думку багатьох – злочин!
А, може, все-таки не злочин? Як, по-вашому?
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ось чому жінці насправді не потрібні шлюб і стосунки
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Я довго жила з відчуттям, що ми з чоловіком ніби б’ємося головою об стіну. Працюємо обоє багато, втомлюємося страшенно, а толку ніби й немає. Жили ми вшестеро в одній квартирі: я, чоловік, син, мої батьки і бабуся.
Минуло вже 12 років відтоді, як не стало Юлі. А я все одно не міг відпустити той день. Мені вже тридцять, я живу в місті, працюю, а всередині все стоїть на місці.
Якби не важка хвороба чоловіка, я б ніколи знову не була щасливою…
Доля України: останнє пророцтво мольфара Нечая
До нас приїхала моя мама з села. Тільки ми з нею зайшли в квартиру, як чоловік мені каже – нехай теща їде до своїх родичів. Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою
