У минулому, я зустрічалася з одним хлопцем. Стосунки в нас були геть не нормальні. Я, звичайно, його любила, але це було більше схоже на якісь тортури, а не на кохання. Річ у тому, що він приходив до мене лише тоді, коли це було зручно йому. Міг зникнути на декілька тижнів і навіть не дзвонити. І це все не дивлячись на те, що ми вже навіть жили разом. Звичайно, потім він повертався, а я як завжди прощала. Думала, що тоді він буде любити мене сильніше. Але навпаки, він намагався повністю контролювати все моє життя.
Таким чином ми прожили майже 2 роки. Але одного дня я просто зрозуміла, що з мене досить. Я більше не хотіла терпіти такого зневажливого ставлення, постійного болю та розчарування. Це все настільки мене дістало, що я просто зібрала свої речі і переїхала від нього. Він про це дізнався не одразу, тому що я пішла якраз тоді, коли він зник в черговий раз.
Зізнаюсь, було дуже важно змиритися з тим, що у мене більше немає хлопця. Я часто плакала і влаштовувала справжні істерики, але потім, вирішила заспокоїтись. Він ще дзвонив мені декілька разів, але я мужньо трималася і не піддавалася його словам. Так, було складно, адже я його любила, але мені більше не хотілося страждати.
Згодом, я почала відходити від всієї цієї ситуації. Взяла себе в руки, навела порядок у думках і вирішила повернутися до нормального життя. Стала більше гуляти, спілкуватися з різними людьми. Саме так я і познайомилася зі своїм новим хлопцем.
Я одразу йому сподобалася і він почав до мене залицятися. Ці стосунки кардинально відрізнялися від тих, що були у мене раніше. Він постійно дарував мені квіти та подарунки, водив у кіно та на концерти. Я відчувала себе важливою. Він ставився до мене як до королеви і постійно тішив маленькими сюрпризами.
Згодом ми вирішили одружитися. Познайомили наших батьків, всі сподобалися один одному та схвалили наше рішення. Інколи ми думали про те, скількох дітей хочемо і кого саме. Зупинилися на тому, що 2 дочки було б просто ідеальним варіантом. Мій новий хлопець багато працював, аби швидше побудувати будинок, в якому буде жити наша нова родина.
І ось, завтра наше весілля, а 15 хвилин тому мені подзвонив невідомий номер. Коли я підняла слухавку, там пролунало:
– Привіт, кохана.
Це був мій колишній хлопець. Всі почуття накрили мене, ніби морська хвиля. Тепер я просто не можу заспокоїтись і продовжую плакати. Я згадала, як любила його. Тепер я не знаю, що мені робити.
Що ви можете мені порадити?
