– Приїжджайте до мами й тата. Вони так зрадіють! – зовиця мені по телефону. – Он ми майже місяць у них були, мама щодня домашні варенички-пельмені готувала

Ми з чоловіком і дітьми живемо у великому місті. Його сестра зі своєю сім’єю також виїхали зі рідного містечка, де залишилися мої свекри. Батьки чоловіка давно вийшли на пенсію. Вони мешкають у трикімнатній квартирі. Час від часу ми навідуємося до них в гості. 

Нещодавно моя зовиця зателефонувала, щоб розповісти, як вони провели цілий місяць разом зі свекрухою і свекром. 

– Ви теж можете приїхати до них на кілька днів, – почала переконувати Ірина. – Мама з татом будуть раді вас бачити. Тим паче вони самі казали, що сумують за онуками. От ми були там місяць і чудово провели час! Мама кожного дня частувала нас смачною домашньою їжею. 

Проблема була в тому, що мій чоловік не міг відлучитися через роботу. Оскільки я була в декреті, то Микита запропонував:

– Може ти сама поїдеш до моїх батьків разом з дітьми? Я б відвіз вас на вихідних, а через тиждень забрав. Там ви зможете віддихнути від цієї метушні, подихати свіжим повітрям, позагоряти на березі річки.

Я трохи подумала і погодилася. 

У суботу ми вже були на місці. Там нас зустрічали накритим столом, але й ми приїхали не з пустими руками. Окрім гостинців та смаколиків я вручила свекрусі 1000 гривень на різноманітні витрати. 

Проте я не знаю, як прокоментувати те, що було далі. 

Цілий тиждень на обід ми їли один і той самий борщ. Щодо вечері, то в понеділок жінка частувала нас купленими хінкалі, у вівторок були магазинні пельмені, в середу – сосиски з макаронами, у четвер – розморожені голубці, в п’ятницю –  знову хінкалі, а в суботу – магазині вареники.

Я не звикла сваритися чи висловлювати своє невдоволення, тому й зараз не перечила свекрам. Будь-яка моя спроба запропонувати щось разом приготувати закінчувалася відмовою зі сторони свекрухи, мовляв, це без потреби, адже в холодильнику повно їжі. Самі бабуся з дідусем практично цілими днями пропадали у своїх друзів, тобто проводити час з онуками вони не мали ніякого бажання. 

Так минув тиждень і ми з дітьми поїхали додому. Потім матір чоловіка приїхала на кілька днів  до нас, адже вони затіяли у своїй квартирі невеликий ремонт, а дихати пилюкою їй не хотілося. 

Я зустріла свекруху радісними обіймами і…пачкою магазинних пельменів! Я ніколи не забуду її вираз обличчя в цей момент…

А як ви ставитеся до напівфабрикатів? Чи нормально частувати такою їжею своїх гостей? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Vasylyna
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector